Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, Technology and Culture: Interdisciplinary Dialogue and New Paradigms‖ (December 1-3, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Astana, Kazakhstan, 2025. – 62 p.

5 Історичний перехід на технологію "No-Clean" дозволив відмовитися від озоноруйнівних розчинників, але породив фундаментальний парадокс: на поверхні високощільних електронних схем (HDI) залишається хімічно активний матеріал — залишок флюсу. В умовах, де відстані між провідниками скоротилися до десятків мікрон, присутність іонних залишків стала критичним фактором ризику [1]. Одним з основних факторів відмови є електрохімічна міграція. Електрохімічна міграція — це ріст провідних металевих дендритів від катода до анода, що призводить до короткого замикання. Згідно з оглядовими дослідженнями [2], для запуску цього процесу необхідна "Тріада ECM": іони (активатори), волога (через гігроскопічність залишку) та електрична напруга. Стратегія нейтралізації базується на виключенні перших двох факторів. Одним з найважливіших факторів , які контролюються після завершення циклу пайки є опір ізоляції поверхні SIR. Забезпечення високого опору ізоляції поверхні SIR досягається шляхом цілеспрямованого хімічного составу флюсів: 1 Першочергові заходи це зниження концентрації активних іонів після завершення процесу паяння. Традиційні галогенідні активатори (Cl, Br) були визнані неприпустимими для високонадійної електроніки через їхню високу мобільність та корозійну агресивність. Сучасні флюси класу REL0/ROL0 використовують "розумні" активатори на основі слабких органічних кислот (наприклад, адипінової, бурштинової), які проектуються для хімічного зв'язування з полімерним носієм під час паяння. 2. Модифікація Зв'язуючих: Полімерна інкапсуляція. Найважливішим елементом захисту є полімерна матриця (смола/зв'язуюче). Якщо активатор — це та складова, що видаляє оксиди, то зв'язуюче — це елемент захисту, що захищає результат. Сучасні синтетичні смоли (включаючи акрилові та модифіковані ефіри каніфолі) розробляються з акцентом на гідрофобність. У процесі охолодження зв'язуюче переходить у твердий, аморфний (склоподібний) стан. Цей фазовий перехід виконує функцію фізичної інкапсуляції. Полімерна матриця "обволікає" будь-які іонні продукти реакції (солі металів), що залишилися на платі. Критична роль цієї матриці полягає у