Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, Technology and Culture: From Tradition to Digital Future‖ (December 8-10, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Vienna, Austria, 2025. – 183 p.

146 Уманщини. Аналіз проводився на основі спостережень за дорослими, стабільно вегетуючими особинами, які перебувають у стані активного плодоношення протягом останніх десятиліть. До вибірки включено: Carya cordiformis – 2–3 добре збережені екземпляри віком близько 40–60 років, що ростуть у межах Уманського регіону. Ці дерева відзначаються регулярним утворенням зав’язей та щорічним формуванням повноцінних плодів, що робить їх інформативними для оцінки фенологічних фаз. А також Carya ovata – поодинокі інтродуковані дерева віком орієнтовно 30-50 років, які демонструють задовільний рівень адаптації та дозволяють фіксувати особливості проходження репродуктивних фаз у кліматичних умовах Правобережного Лісостепу. Таке представлення вибірки забезпечує можливість простежити вікову та видових специфіку плодоношення, а також провести порівняльний аналіз темпів розвитку фенологічних фаз між двома видами Carya . Фази розвитку визначали за міжнародними фенологічними шкалами: початок формування та дозрівання плодів; – час опадання плодів. Дані наведені як узагальнені діапазони строків за роки спостережень. Початкові етапи формування зав’язі у досліджуваних видів роду Carya проходять у близькі календарні терміни: перші зав’язі стабільно спостерігаються наприкінці травня, переважно у проміжку 25–30 числа. Подальший розвиток плодів є тривалим і охоплює весь літній період, що характерно для інтродукованих представників карія в умовах Правобережного Лісостепу. Процес дозрівання має видові відмінності та чітко виражену сезонну динаміку. У Carya cordiformis кінцева стадія достигання настає від кінця вересня до першої декади жовтня, що свідчить про порівняно раннє завершення вегетаційного циклу (табл. 1). Натомість Carya ovata демонструє більш пізнє дозрівання: основна маса плодів досягає стиглості у середині – наприкінці жовтня. Відтермінування цих строків може бути пов’язане як з видовими біологічними особливостями, так і з адаптивними реакціями на місцеві