Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, Technology and Culture: From Tradition to Digital Future‖ (December 8-10, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Vienna, Austria, 2025. – 183 p.

181 травмували не фізичні поранення, а моральні переживання — вчинки під час війни, про які було соромно говорити. У 1980-х роках філософ Ендрю Джеметон з Медичного центру при Університеті Небраски наголосив, що моральні страждання не обмежуються лише війною. Вони виникають у тих ситуаціях, коли людина розуміє, як правильно вчинити, але обставини не дозволяють дотриматися цих моральних стандартів [1]. За причинно-наслідковою моделлю Літца та співавторів, участь у потенційно морально травмуючій події (ПМТП) може спричиняти емоційний і когнітивний дисонанс. Якщо людина намагається «вирішити» цей дисонанс через негативні, стабільні та глобальні оцінки себе, запускається цикл симптомів моральної травми. До них належать сором, провина, соціальна ізоляція, самозасудження, симптоми, схожі на ПТСР, та самопошкоджувальна поведінка. Факторами ризику вважають нейротизм і схильність до сорому, тоді як віра у справедливий світ, підтримка, готовність прощати та адекватна самооцінка можуть захищати від розвитку травми. Функціонально- контекстуальна модель Фарнсворта, Дрешера, Еванса та Вальзера описує моральний біль як дисфоричні моральні емоції та когніції, що виникають у відповідь на ПМТП. Такий моральний біль вважається природною та не патологічною реакцією, але він може перерости у моральну травму, якщо з ним поводитися неадаптивно [3]. Сором, провина, збентеження та гордість належать до сімейства «самосвідомих емоцій», які виникають у процесі саморефлексії та самооцінки. Це оцінювання може бути неусвідомленим, свідомо пережитим або відбуватися поза межами уваги. Важливо, що об’єктом цих емоцій є саме людина . Коли людина рефлексує над собою, моральні самосвідомі емоції діють як негайне покарання або підкріплення поведінки. Сором, провина, збентеження та гордість фактично виконують функцію емоційного морального барометра, даючи миттєвий і чіткий зворотний зв’язок щодо соціальної та моральної прийнятності нашої поведінки. Якщо ми грішимо, порушуємо норми або помиляємося, зазвичай виникають неприємні почуття сорому, провини або