Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, Technology and Culture: From Tradition to Digital Future‖ (December 8-10, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Vienna, Austria, 2025. – 183 p.

35 Цифровізація в Україні перетворилася на один із ключових інструментів модернізації державного управління та адаптації його до вимог глобалізованого й європейського простору [1]. Починаючи з 2019 року, цифрова трансформація набула системного характеру, а Україна стала першою державою у світі, яка на законодавчому рівні визнала цифрові паспорти повноцінними юридичними аналогами паперових документів. Уже в 2023 році понад 18 мільйонів громадян користувалися застосунком «Дія», який інтегрує понад 120 державних послуг та близько 20 цифрових документів, що засвідчує масштабність упровадження цифрової інфраструктури та зростання довіри населення до електронних сервісів. За даними Міністерства цифрової трансформації, частка українців, які отримують щонайменше одну адміністративну послугу онлайн, перевищила 70 %, що значно випереджає середній показник держав Центральної та Східної Європи [2]. Цифровізація стала фундаментом для посилення прозорості державних процесів. Україна увійшла до топ-5 країн за відкритістю даних відповідно до рейтингу Open Data Maturity Report 2023, де показник відкритості українських державних реєстрів зріс до 92 % [3]. Це сприяло зменшенню корупційних ризиків, підвищенню підзвітності органів влади та доступності інформації для громадян і бізнесу [12]. Розвиток електронної демократії, зокрема е-петицій та бюджетів участі, дозволив громадянам впливати на ухвалення управлінських рішень, тоді як кількість активних користувачів таких інструментів щорічно зростає. Наприклад, лише у 2022–2023 роках кількість електронних петицій, поданих до органів місцевого самоврядування, зросла вдвічі [4]. Особливо важливим аспектом цифровізації є адаптація системи державного управління до стандартів Європейського Союзу [8]. Україна вже впровадила низку норм, гармонізованих із законодавством ЄС, включаючи вимоги щодо кіберзахисту відповідно до директиви NIS2, стандарти захисту персональних даних, наближені до GDPR, а також рекомендації Європейської комісії щодо цифрової ідентифікації та електронного документообігу. У 2022– 2024 роках кількість кібератак проти державних ресурсів збільшилася на 40 %,