Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, Technology and Art in Global Context‖ (December 12-14, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Cambridge, United Kingdom, 2025. – 190 p.

173 Сім’я для підлітків виступає базовим простором формування уявлень про себе й навколишній світ. За умов емоційно напруженого, конфліктного або дисгармонійного сімейного середовища підліток позбавляється опори для розвитку психологічної стійкості, що підвищує ризик спрямованих негативних переживань на самого себе. Аутоагресивні тенденції можуть формуватися як реакція на хронічні сімейний конфлікти, жорстокі або часткові покарання, неприйняття батьками соціального оточення підлітка, надмірне контролювання й моралізування з боку дорослих. Не менше значущим чинником виникнення аутоагресивної поведінки є труднощі, пов’язані з шкільним середовищем. Емоційні перенавантаження, пов’язані з навчальною діяльністю, низька успішність, міжособистісні конфлікти з учителями і однолітками створюють ситуації хронічного стресу, що можуть сприяти формуванню саморуйнівних способів подолання переживань. Саме в школі актуалізуються ключові соціально-психологічні потреби підлітка у самоповазі, позитивному визнанні з боку значущих дорослих і повноцінному спілкуванні. Освітнє середовище та пов’язані з ним міжособистісні стосунки можуть виступити пусковими механізмами аутоагресивної поведінки, що зумовлює необхідність упроваджувати в закладах освіти спеціальних профілактичних програм із залученням кваліфікованої психологічної та соціальної допомоги. «Виявлено, що патологічне протікання вікової кризи підліткового періоду призводить до виникнення кризового стану, який характеризується інтенсивними негативними емоціями. Серед форм суїцидальних дій підлітків виділяють такі як: самоушкодження, демонстративно-шантажні суїциди з агресивним компонентом, демонстративно-шантажні суїциди з маніпулятивною мотивацією, суїциди з мотивацією самоусунення» [4]. Сьогодні Україна належить до групи країн із підвищеним рівнем суїцидальної активності. Хронічні соціальні, економічні та психологічні труднощі, які переживає особистість, істотно знижує її адаптаційні ресурси, посилюючи відчуття тривоги та стресу. Особливо гостро ці процеси