Proceedings of the International scientific and practical conference “Science, Technology and Culture: Strategies for Sustainable Development” (December 15-17, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Krakow, Poland, 2025. – 120 p.

119 Додатковим чинником проблеми є обмеження міждержавного усиновлення в умовах воєнного стану, що значно звужує можливості сімейного влаштування дітей, які мають менші шанси бути прийнятими українськими родинами. Хоча внутрішні усиновлення демонструють зростання, сама система потребує адаптації до нових умов, розширення інформаційної підтримки кандидатів та підвищення їх готовності приймати дітей старшого віку чи з особливими потребами. Таким чином, нинішня ситуація вимагає комплексного аналізу і пошуку рішень, спрямованих на подолання вікового дисбалансу, підвищення ефективності процедур та забезпечення максимальної кількості дітей правом на сім’ю. Статистичні дані свідчать про складну, але позитивну тенденцію відновлення процесів усиновлення в Україні після різкого спаду у 2022 році. Рекордне зростання внутрішніх усиновлень у 2024 році демонструє високий рівень соціальної відповідальності українських родин та посилення національної орієнтації в умовах війни. Однак соціологічний аналіз показує суттєвий структурний дисбаланс: більшість дітей, які чекають на усиновлення, - це підлітки, тоді як більшість кандидатів хочуть дітей молодшого віку. Така невідповідність знижує ефективність системи та збільшує ризик тривалого перебування дітей у державних закладах. Удосконалення процедур усиновлення у 2024 році, зокрема можливість тимчасового прийняття дитини до рішення суду та розширення доступу до інформації про дітей, є важливим кроком до підвищення прозорості та доступності процесу. Загалом статистика показує, що українське суспільство проявляє високу гуманітарну стійкість, але одночасно потребує глибшої просвітницької роботи щодо усиновлення дітей старшого віку, аби мінімізувати віковий дисбаланс та забезпечити кожній дитині право на сім’ю.