Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, Technology and Culture: Dynamics of Change in the XXI Century‖ (December 1921, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Baku, Azerbaijan, 2026. – 90 p.

12 Висновки. Проведений аналіз інноваційних практик діяльності мистецьких колективів в Україні засвідчує глибоку трансформацію культурного поля, зумовлену поєднанням технологічних, соціальних та геополітичних чинників. Інновації перестають бути маргінальним явищем або винятком і стають базовою умовою життєздатності мистецьких інституцій та колективів. Вони забезпечують адаптацію до нових умов, зокрема цифровізації, пандемічних обмежень та повномасштабної війни, а також дозволяють формувати нові культурні екосистеми, здатні до саморозвитку та міжнародної інтеграції. Досліджені кейси демонструють різні моделі інноваційного розвитку. Jam Factory Art Center у Львові репрезентує модель креативного хабу, де інновація полягає насамперед у новій організації простору, взаємодії та економіки культури. Така модель забезпечує мультифункціональність, синергію освіти, мистецтва та комерційних та соціальних ініціатив, сприяє демократизації мистецтва і ревіталізації міського середовища [9]. Мистецький Арсенал у Києві ілюструє потенціал інституційних інновацій у межах великої державної структури, здатної поєднувати масштабність, професійність та експеримент. Застосування мультимедійних технологій, імерсивних виставкових форматів та розгалужених освітніх програм формує багаторівневу систему взаємодії з аудиторією та інтеграцію українського мистецтва у міжнародний контекст [10]. Онлайн-проєкти та цифрові платформи засвідчують, що мистецтво здатне не лише адаптуватися до кризових умов, а й трансформувати ці умови на ресурс для розвитку. Цифровізація змінює не лише формат презентації мистецтва, а й саму логіку його створення, рецепції та архівації. Віртуальні виставки, стрімінгові платформи, цифрові архіви та NFT-практики формують автономні художні продукти, що розширюють межі аудиторії та активізують інтерактивну участь [8]. VR- та AR-технології відкривають перспективу формування принципово нової художньої мови, де межі між реальним і віртуальним, автором і глядачем,