Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, Technology and Culture: Dynamics of Change in the XXI Century‖ (December 1921, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Baku, Azerbaijan, 2026. – 90 p.

65 понять метафоричної метамоделі, метафоричної субмоделі, семантико- когнітивного форманта (Ю. Кравцова), проаналізувати семантико-когнітивний аналіз префіксального способу словотворення перської військової термінології (Н. Акульшина), вивчити семантико-когнітивну структуру концепту ЗАЗДРІСТЬ у лінгвокультурологічному висвітленні на матеріалі англійської, німецької та української мов (Н. Шапран) та ін. Названі напрацювання авторів засвідчують неабияку актуальність досліджень на предмет вивчення різних мовних явищ у межах навіть різних лексико-семантичних груп у близьких та різноструктурних мовах. Мета розвідки – схарактеризувати семантико-когнітивний підхід сучасних мовознавчих розвідок. Відзначають, що семантико-когнітивний підхід концентрує свою увагу на когнітивних категоріях, якій й вербалізують набуті людиною знання та досвід, а отже – цей підхід вивчає, як саме ментальні структури, наші уявлення представлені в мові через семантику окремих слів, сталих словосполучень та художніх засобів. У межах цього підходу науковці можуть вивчати концепт як певне ментальне утворення, метафори як спосіб перенесення ознак одних явищ на інші, семантику стійких виразів та прислів‘їв тощо. Однак передусім дослідників цікавлять саме зв‘язки, що відображають уявлення про різні явища у нашій свідомості. Разом з тим, що означають слова, важливим є і чому саме ті чи ті лексеми набувають конкретного значення, позаяк когнітивістів цікавить саме шлях від «зародження» вербалізованої суті чогось до формування стійких кореляцій для появи другого, третього, переносного і т.д. значень, добору синонімів, антонімів, гіпонімів, гіперонімів тощо. У такий спосіб вдається змоделювати мовну картину світу, завдяки якій людина здатна осягнути різні або в дечому і спільні способи репрезентації тотожних та відмінних явищ у культурі кожного етносу, мову якого вивчають, а надто коли має місце діахронічний зріз. Таким чином, важливість семантико-когнітивного підходу на сучасному етапі мовознавчої науки аж ніяк не підлягає сумніву, оскільки сприяє