Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, Technology and Culture in the Era of Globalization‖ (December 24-26, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Geneva, Switzerland, 2026. – 234 p.

112 Можна проголосити, що в сусідній країні живуть «неправильні люди», тобто ті, що відрізняються від «справжніх» людей. Також можна виправдати агресію тим, що спотворюється історія з трансформацією її минулих реалій у сучасні трактування. Ця брехня може стати виправданням війни за повернення «власних споконвічних» територій. Існує поняття приводу для початку війни. Наприклад, попередження агресії чи небезпеки. Можна припустити, що в Іраку є зброя масової поразки (його не знайшли, знайшлись різні пояснення, хто її міг вивезти). Або: Україна «хоче» вступити до НАТО. Війна може розпочатися під гаслом захисту національних меншин (як це було з Німеччиною та її аншлюсами у Європі). Можна оголосити про захист мови, якою говорить частина населення. Звичайно, були випадки в історії, коли одноосібний правитель кидав у топку війни своїх громадян через особисті бажання, симпатії та антипатії. Наприклад, імператорська Росія перемогла у війні Пруссію та окупувала її. Але наступний російський імператор, теж німецької крові, вивів війська з Пруссії. Навіщо гинули російські солдати? Так само Олександр-I, цар «визволитель», довів свої війська у війні з Францією Наполеона до Парижа. Ця кровопролитна європейська війна нічого не дала Росії. Тобто війна може продовжуватись за бажанням диктатора, який з кимось про щось домовився. Все це пояснення для власних громадян і в даний час – для країн, учасниць ООН. ООН була організована для попередження та недопущення воєн, але через конфлікти інтересів різних країн з цього нічого не вийшло. Але ж сучасна агресія супердержави нічим не відрізняється від троглодиту з кам'яною сокирою: головна причина економічна. Розглянемо на прикладі України її «вину» перед Російською Федерацією - РФ. Саме сюди прагнули австрійські імператори, турецькі султани, але їх усіх обійшла «матінка» Катерина-II (Софія Августа Фредеріка, принцеса Ангальт- Церстська - Катерина Олексіївна, Імператриця та Самодержиця Всеросійська), Сюди Ленін (Ульянов) відправляв червоноармійців Фрунзе. Територію України