Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, Technology and Culture in the Era of Globalization‖ (December 24-26, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Geneva, Switzerland, 2026. – 234 p.

14 таких умов соціально-економічні системи функціонують у середовищі постійних структурних змін, що зумовлює необхідність дослідження їх стійкості та здатності протидіяти дестабілізуючим впливам. У цьому контексті особливої актуальності набуває проблема системної вразливості соціально- економічних систем [1]. Системна вразливість соціально-економічної системи проявляється як її схильність до втрати стійкості внаслідок реалізації сукупності взаємопов’язаних загроз, що охоплюють економічну, фінансову, соціальну та інституційну сфери. На відміну від окремих ризиків, системна вразливість має комплексний характер і зумовлюється внутрішньою структурою системи, особливостями її функціонування та характером взаємодії із зовнішнім середовищем [1]. Економічні чинники системної вразливості пов’язані з диспропорціями у структурі виробництва та споживання, зростанням боргового навантаження, зниженням рівня доходів населення та посиленням соціальної напруженості. Поглиблення фінансової нестабільності, зокрема обмежений доступ до фінансових ресурсів і зниження інвестиційної активності, істотно підвищує чутливість соціально-економічних систем до зовнішніх шоків [2]. Інституційні чинники системної вразливості проявляються через нестабільність нормативно-правового середовища, низький рівень ефективності державних інститутів та дефіцит довіри між суб’єктами економічних відносин. За таких умов соціально-економічна система втрачає здатність до стратегічного планування та формування механізмів довгострокового розвитку [3]. Управлінський аспект системної вразливості безпосередньо пов’язаний із якістю прийняття управлінських рішень, узгодженістю стратегічних і тактичних цілей, а також інтеграцією питань економічної безпеки у систему управління розвитком. Ігнорування цих аспектів призводить до накопичення латентних загроз та зростання ризику кризових явищ [4]. Ідентифікація системної вразливості потребує застосування комплексного діагностичного інструментарію, що поєднує індикаторний аналіз та сценарне