Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, Technology and Culture in the Era of Globalization‖ (December 24-26, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Geneva, Switzerland, 2026. – 234 p.

39 значення, адже зовнішні фактори визначають потенціал та рамки розвитку депозитної діяльності, впливають на доступність і ціну ресурсів, формують клієнтські очікування щодо депозитних послуг. Макроекономічне дослідження включає вивчення основних економічних параметрів, які впливають на готовність населення та підприємств до накопичення коштів, а також на вибір способів розміщення заощаджень. Банку необхідно досліджувати зміни валового внутрішнього продукту, інфляційні процеси, динаміку доходів громадян, показники зайнятості, валютні коливання, стан платіжного балансу та інші макроекономічні параметри. Особливої уваги потребують інфляційні прогнози, оскільки вони прямо визначають бажаний реальний дохід для вкладників і, відтак, рівень номінальних відсоткових ставок, які банк повинен запропонувати для залучення депозитів [2]. Другий етап побудови депозитної політики зосереджена на всебічній оцінці внутрішнього стану банку, його потенціалу, обмежень та специфіки, що визначають реальність та доцільність різних варіантів депозитної стратегії. Оцінювання наявного депозитного портфеля включає ґрунтовне дослідження існуючої структури депозитної бази за численними параметрами. Банку слід проаналізувати розподіл депозитів за категоріями клієнтів, термінами розміщення, валютною структурою, відсотковими ставками, географічним охопленням, каналами залучення. Ключову увагу на цій стадії необхідно приділити дослідженню концентрації депозитів - виявленню великих вкладників, чия частка у загальній базі формує ризики для банку, визначенню галузевої та регіональної концентрації корпоративних депозитів. Дослідження фінансового становища банку включає оцінку ключових фінансових параметрів, що визначають можливості та межі реалізації депозитної політики. Банк повинен оцінити адекватність капіталу для забезпечення запланованих темпів розширення депозитної бази, адже регуляторні норми вимагають збереження певного балансу між капіталом та зобов'язаннями.