Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, Technology and Culture in the Era of Globalization‖ (December 24-26, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Geneva, Switzerland, 2026. – 234 p.

74 навколишній світ, та процеси, що в ньому відбуваються; споживаний усім суспільством ресурс, значимий, як інші ресурси; один із ресурсів, що дає змогу підвищити продуктивність, ефективність, результативність діяльності; в широкому сенсі – відображення реального світу внаслідок інтелектуальної діяльності людей; у вузькому – сукупність відомостей як інтелектуальних продуктів, що є об’єктом створення, зберігання, передачі та просування інформації; (визначення, прийняте ЮНЕСКО) універсальна субстанція, що пронизує усі сфери людської діяльності, слугує провідником знань і думок, інструментом спілкування, взаєморозуміння та співробітництва, утвердження стереотипів мислення та поведінки [1]. У цьому контексті доцільно вести мову про інформацію публічного управління – особливого виду інформацію, яка уможливлює забезпечення ефективної взаємодії держави і громадянського суспільства, підтримку безперервності управлінського процесу. При цьому актуалізується також розуміння поняття соціальної інформації як сукупності відомостей, знань, даних, які формуються в суспільстві та використовуються індивідами, соціальними групами, організаціями для регулювання соціальної взаємодії, суспільних відносин та процесів. Унікальні властивості інформації як ресурсу суспільного розвитку відрізняють її від усіх інших предметів, оскільки: інформацією можна ділитися; віддаючи інформацію, її не втрачаєш; інформація за використання, на відміну від фізичних ресурсів, не зникає, а має тенденцію до зростання; вільний потік інформації максимізує використання; інформація не зношується від використання; інформація легко транспортується, особливо за допомогою інформаційних технологій; інформація може збільшувати вартість не лише матеріалів, об’єктів, процесів, а й свою. Нині пріоритетом постає чітке визначення та розуміння основних напрямів підвищення якості інформації як ресурсу у публічному управлінні. На нашу думку, ними є: