Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, Technology and Culture in the Era of Globalization‖ (December 24-26, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Geneva, Switzerland, 2026. – 234 p.

76 інтересах забезпечення динаміки процесів соціальної реальності як того феномена, що за рахунок властивості транскордонності інформаційних процесів поєднує всі сфери людської діяльності, є провідником знань, інструментом спілкування та співробітництва, сприяння усталенню соціально сприйманих стереотипів мислення та моделей поведінки [2, с. 13]. У цьому контексті доцільно брати до уваги суб’єктність процесів, що реалізуються як у соціальному, так і в ІП. Тому суб’єктами процесів в ІП можуть визначатися як окремі люди, групи людей і соціальні спільноти, так і соціальні інститути, соціальні організації та соціальні структури. Особливо важливо при цьому враховувати суб’єктність держави та певних державних інституцій у вигляді виконавчих структур державної влади й регіонального управління або органів місцевого самоврядування, які, виходячи з розуміння соціальної адекватності, можуть встановлювати та утримувати кордони для розповсюдження інформації, контролювати інформаційні ресурси [2, с. 13]. Переважна більшість науковців, відмічаючи таку характеристику ІП як міжкордонну прозорість, наголошують на його віртуальності. Таку віртуальність вони визначають як інтерсуб’єктивну реальність, що опосередковується знаковими системами внаслідок використання інформаційно-комп’ютерних та інших технологій інформаційної діяльності, утворенням унікальних за своєю природою суб’єктів у вигляді віртуальних співтовариств, мережевих організацій, віртуальних підприємств [2, с. 13]. Властивості ІП, притаманного людській діяльності, актуалізуються в процесі реалізації соціальних дій, взаємодій та взаємовідносин. Вони постають результатом формування, використання, поширення інформації з метою зберігання, застосування й оновлення знання, відомостей як інструменту спілкування, взаєморозуміння, взаємодії та співробітництва. Такий підхід актуалізує необхідність відповідальності за дотримання основних принципів інформаційних відносин, зокрема: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією;