Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Civilizations: Challenges and Perspectives‖ (December 27-29, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Helsinki, Finland, 2026. – 252 p.

29 Рис. 1. Номінальний ВВП України з 2002 по 2023 рр. [1] Розглянемо модель, яка має деякі риси української економіки станом на 2000 рік, але у закритому її варіанті. Припускається, що всю економіку можна поділити на декілька секторів: ПЕК (паливно-енергетичний комплекс), виробництво зерна та виробів з нього, виробництво цукрового буряка та цукру, тваринництво, металургія, машинобудування, транспорт та банківська система. Кожен із секторів (окрім банківської системи) поділений на три умовні підприємства, одне з яких знаходиться у державній власності (крім транспортної галузі). У моделі враховуються лише робоча сила (25 млн) та пенсіонери (15 млн), чисельність яких є сталою. Сектори економіки взаємодіють між собою у відповідності до моделі витрати-випуск для міжгалузевої взаємодії, а саме: усім галузям у якості сировини потрібна продукція ПЕК, зерно потрібне для скотарства, металургія потрібна для машинобудування. Крім того, у якості інвестицій використовується продукції машинобудування, що підвищує продуктивність праці, яка у протилежному випадку знижується на 0,5% щомісяця. Попит населення формується із середньої зарплати, помноженої на