Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Civilizations: Challenges and Perspectives‖ (December 27-29, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Helsinki, Finland, 2026. – 252 p.

96 мистецтв та мистецької освіти, яке вживає заходів до забезпечення захисту об’єктів права інтелекту альної власності, реалізації авторських і суміжних прав з питань, що належать до його компетенції [10]. До органів публічного управління сфері публічно-правової охорони інтелектуальної власності слід віднести Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, яке відповідно до Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» від 10.11.2015 р. № 772-VIII [11]. Безпосередню діяльність у сфері охорони інтелектуальної власності цей орган здійснює на підставі Законі України «Про санкції» від 14.08.2014 р. №1644-VII, відповідно він припиняє дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони; заборона передання технологій, прав на об’єкти права інтелектуальної власності [12]. Важливе значення у сфері публічно-правової охорони інтелектуальної власності відіграє Міністерство охорони здоров’я. Закон України «Про лікарські засоби» від 04.04. 1996 р. №123/96-ВР, визначає, що суб’єкти створення лікарських засобів, є автор (співавтори), що можуть подати заявку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелекту альної власності на одержання патенту на лікарський засіб [13]. Публічно-правову охорону інтелектуальної власності здійснює Державна податкову службу України. Зокрема, ця служба забезпечує публічно-правову охорону інтелектуальної власності щодо майнових прав правовласників об’єктів права інтелектуальної власності, а також із нематеріальними активами інтелектуальної власності, де першочергову роль відведено саме цій службі [14]. В сьогоднішніх реаліях інформаціонних суспільних відносин не можна оминути діяльність Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Згідно п. 33 частини першої ст. 1 Закону України «Про медіа»