Proceedings of the International scientific and practical conference ―Modern Science and Education‖ (January 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Liverpool, United Kingdom, 2026. – 174 p.

11 розвитку міського середовища. Визначальним фактором для проєктування в даних умовах є необхідність досягнення компромісу між жорсткими імперативними обмеженнями українського законодавства — зокрема, повною забороною капітального будівництва в межах 100-метрової прибережної захисної смуги та вимогами інженерного захисту зсувонебезпечних схилів, та актуальними урбаністичними концепціями, які передбачають формування відкритих, інклюзивних просторів з безперешкодним доступом до води. Спираючись на кращий світовий досвід (Гамбург, Стокгольм) та вітчизняні реалії, оптимальною стратегією розвитку визначено впровадження моделі «синьо-зеленої інфраструктури» з використанням методів «м'якої» інженерії, що дозволяє інтегрувати житлову функцію на безпечній відстані від берега, перетворивши буферну зону на загальноміський рекреаційний ландшафт, який одночасно виконує функції екологічного захисту, соціальної взаємодії та збереження візуальних зв'язків з історичним контекстом міста. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 1. Водний кодекс України: Закон України від 06.06.1995 № 213/95-ВР. – [Електронний ресурс]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-вр 2. Земельний кодекс України: Закон України від 25.10.2001 № 2768-III. – [Електронний ресурс]. – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 3. ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій». – К.: Мінрегіонбуд України, 2019. 4. ДБН В.1.1-25:2009 «Інженерний захист територій та споруд від небезпечних геологічних процесів. Основні положення». – К.: Мінрегіонбуд України, 2010. (Примітка: це актуальна версія норм, що замінила згадані в тексті СНиП/ДБН 2001 року). 5. ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій». – К.: Мінрегіонбуд України, 2012.