Proceedings of the International scientific and practical conference ―Current Issues in Science‖ (January 9-11, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Dresden, Germany, 2026. – 179 p.

14 Натомість, літературні дані стосовно впливу бактеріофагів на фагоцитарну функцію несенсибілізованих фагоцитів практично відсутні. Тому це дослідження мало на меті оцінити вплив полівалентного бактеріофагового препарату «Піофаг» на фагоцитарну активність моноцитів і нейтрофілів периферичної крові здорових донорів. Зразки периферичної крові були отримані від здорових жінок-донорів віком 20–25 років (n = 10). Цільну кров, зібрану в літій-гепаринові пробірки, інкубували при 37 °C протягом 30 хвилин з поліфаговим препаратом «Піофаг» (ТОВ «ФАРМЕКС ГРУП», Україна) у кількісному співвідношенні фагоцитів до фагів 1:2, 1:5 або 1:10; фізіологічний розчин служив нестимульованим контролем; форбол-12-міристат-13-ацетат (ФМА) використовувався як стимульований контроль для фагоцитозу латексних кульок, а ліпополісахарид (ЛПС) - як контроль стимуляції в тесті фагоцитозу бактерій. Клітини відмивали фізіологічним розчином, після чого додавали флуоресцентні латексні кульки (діаметром 1 мкм) у середовищі RPMI з розрахунку 50 кульок на одну клітину та інкубували протягом 1 години, або термоінактивовані бактерії Staphylococcus aureus Cowan I, мічені FITC (колекція кафедри мікробіології та імунології ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка), з розрахунку 2,5 × 10⁷ бактерій на пробу у фізіологічному розчині з подальшою інкубацією протягом 30 хвилин. Далі еритроцити лізували, клітини відмивали та додавали пропідій йодид. Виміри проводили за допомогою проточного цитометра (збудж. 488 нм, випром. 518 нм і 620 нм). Оцінку здійснювали за визначенням відсотка фагоцитуючих клітин, середнього індексу флуоресценції (СІФ) та фагоцитарного бала, який обчислювали за формулою (% фагоцитуючих клітин × СІФ / 100). Дані були нормалізовані до контролю необроблених клітин і лог-трансформовані. Перевірка на нормальність була проведена методом Шапіро-Уілка. За нормального розподілу проводили тест ANOVA з поправкою Тьюкі; в протилежному випадку застосовували тест Фрідмана з поправкою Данна, статистично значущими вважались відмінності, де P < 0,05.