Proceedings of the International scientific and practical conference ―Current Issues in Science‖ (January 9-11, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Dresden, Germany, 2026. – 179 p.

171 середовища – все це чинить деструктивний вплив на людей і провокує зниження особистого потенціалу та ресурсних можливостей [4]. Вразливою категорією громадян, що потребують активної уваги психологів є жінки, що вимушено переселились в інші, більш безпечні регіони. Нажаль на сьогодні не існує впровадженого дієвого алгоритму надання допомоги таким жінкам і вони її отримують лише за вимогою. Проте більшість із них, маючи складну особисту ситуацію та наслідки травматизму не звертаються за психологічною допомогою, що призводить до погіршення їх психічного стану. Психологічна допомога постраждалим від війни включає широкий спектр засобів, методів та технік. Головними компонентами, котрі виступають як захисні психологічні фактори збереження психоемоційного здоров‘я і сприяють стійкості постраждалих в контексті воєнної травми є: сенс життя (СЖ) та оптимізм [5]; формування конструктивних копінг-стратегій [3]; розвиток асертивності та стійкості [6]; засвоєння навичок оптимального реагування на травматичні події [1]. Головною метою профілактики негативних емоційних явищ тимчасово переміщених жінок є уникнення стресових факторів, усунення негативних проявів стресу та підвищення стресостійкості організму. При цьому профілактика відповідно до залучених суб‘єктів може поділятись на індивідуальну, міжособистісну та громадську [2]. Структурований аналіз наукових підходів до надання психологічної допомоги жінкам під час війни та результати власного дослідження психологічних особливостей переживання подій війни українськими жінками зі статусом тимчасово переміщеної особи дозволили розробити структуру програми кризової психологічної допомоги таким жінкам. Ключовими мішенями кризової психологічної допомоги тимчасово переміщеним жінкам є широкий спектр психологічних наслідків переживання травматичних подій війни: підвищений рівень тривожності, хронічний стрес, зниження мотивації до діяльності, втрата інтересу до соціальних взаємодій,