Proceedings of the International scientific and practical conference ―Current Issues in Science‖ (January 9-11, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Dresden, Germany, 2026. – 179 p.

20 Як моноцити, так і гранулоцити, зокрема нейтрофіли, експресують ключові інтегрини, які є необхідними для адгезії, ролінгу та екстравазації до вогнищ запалення. Водночас нейтрофіли більш посилено експресують β2- інтегрини для швидкої зупинки та міграції, тоді як моноцити характеризуються більш динамічними, залежними від диференціації патернами експресії [14], що, імовірно, зумовило більш активне включення гранулоцитів в ендоцитоз латексних часточок після попередньої обробки поліфагом. Як і у випадку з латексними часточками, обробка фаговим препаратом не впливала істотно на СІФ (Рис. 5) та фагоцитарний бал (Рис. 6) у зразках, де об‘єктом фагоцитозу були клітини стафілококу. Рис. 5 Фагоцитоз S. aureus : вплив препарату «Піофаг» на фагоцитарну активність моноцитів (A) та нейтрофілів (Б) периферичної крові людини. Показано log₂-трансформований, нормалізований середній індекс флуоресценції (СІФ) фагоцитованих бактерій. Дані наведено як медіану з міжквартильним розмахом, мін–макс (n = 10); *P < 0,05. Слід відмітити, що значна індивідуальна варіабельність як спонтанної фагоцитарної активності клітин, так і їх відповіді на обробку препаратами була асоційована з відмінностями деяких фізіологічних показників. Зокрема, більш