Proceedings of the International scientific and practical conference ―Current Issues in Science‖ (January 9-11, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Dresden, Germany, 2026. – 179 p.

48 Категорія зловживання правом є складною та багатовимірною, оскільки перебуває на межі дозволеної поведінки та правопорушення. Особа формально діє в межах наданого їй суб‘єктивного права, однак фактично порушує принципи добросовісності, розумності та справедливості, що є фундаментальними засадами цивільного права. Саме тому інститут заборони зловживання правом відіграє важливу роль у забезпеченні балансу приватних і публічних інтересів. У цивільному праві України заборона зловживання правом закріплена на рівні загальних засад правового регулювання. Вона слугує інструментом обмеження формально законної, але соціально шкідливої поведінки учасників цивільних правовідносин. Разом із тим, відсутність чіткого законодавчого визначення поняття зловживання правом зумовлює необхідність його наукового осмислення, зокрема шляхом виокремлення класифікаційних критеріїв, видів та форм прояву такого зловживання. Метою даних тез є аналіз підходів до класифікації зловживання правом у цивільному праві, а також характеристика основних видів і форм його прояву. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань: визначення поняття зловживання правом, розкриття його ознак, дослідження основних наукових підходів до класифікації зловживання правом, а також узагальнення практичних проявів цього явища у цивільних правовідносинах. У науці цивільного права зловживання правом розглядається як складне правове явище, що може проявлятися у різних формах та видах залежно від характеру правовідносин, способу реалізації суб‘єктивного права та наслідків такої поведінки. Відсутність законодавчо закріпленої класифікації зловживання правом зумовлює існування різних наукових підходів до його систематизації, що ґрунтуються на доктринальних критеріях. Одним із найпоширеніших критеріїв класифікації є характер здійснюваного суб‘єктивного права. За цим критерієм розрізняють зловживання майновими та немайновими правами. Зловживання майновими правами найчастіше проявляється у договірних відносинах, зокрема шляхом