Proceedings of the International scientific and practical conference ―Current Issues in Science‖ (January 9-11, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Dresden, Germany, 2026. – 179 p.

55 громадянство здатне створити «вікна» для впливу недружніх держав і для маніпулювання статусом у чутливих процесах. У цьому контексті законодавче рішення 2025 року може розглядатися як спроба перейти від замовчування до регламентування. Закон України № 4502- IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення реалізації права на набуття та збереження громадянства України» передбачає нові підходи до множинного громадянства, зокрема через визначення умов, за яких особа може зберігати інше громадянство, а також через підстави для втрати громадянства у випадках, пов‘язаних із загрозами національній безпеці, участю в агресії або службою в збройних силах держави-агресора [10]. Важливо, що у правовідносинах з Україною зберігається принцип: особа розглядається як громадянин України, а отже, на неї поширюються обов‘язки та відповідальність, пов‘язані з громадянством. Такий підхід потенційно знижує ризики «втечі у статус іноземця» на території України, однак ефективність залежатиме від підзаконних процедур, обміну даними, інституційної спроможності міграційної системи та практики застосування норм. Повоєнна відбудова — це не лише інфраструктура і фінансування, а насамперед люди: робоча сила, професійні компетентності, підприємництво, податкова база, соціальні зв‘язки та довіра до державних інституцій. У такій логіці множинне громадянство може виконувати роль юридичного «мосту» для повернення й залучення людського потенціалу без примусу та без втрати зв‘язків з державою перебування. Для значної частини українців, які інтегруються у життя інших держав, збереження українського громадянства одночасно із набуттям іншого може стати стимулом підтримувати сталі зв‘язки з Україною: інвестувати, відкривати бізнес, повертатися на сезонну або проєктну роботу, брати участь у програмах відбудови, не втрачаючи правового статусу в країні проживання. Окремий напрям — взаємодія зі світовою українською спільнотою. Діаспора традиційно виступає джерелом фінансової підтримки, експертизи, лобістських можливостей і гуманітарних ресурсів. Проте для перетворення цієї