Proceedings of the International scientific and practical conference ―Development of Science and Education‖ (January 16-18, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Vienna, Austria, 2026. – 207 p.

99 Поширеність МС серед населення економічно розвинених країн становить від 25 до 40 %, в Україні – від 20% до 35% [1]. В основі патогенезу метаболічного синдрому (МС) лежить інсулінорезистентність (ІР), яка відіграє ключову роль у розвитку різноманітних метаболічних порушень [2]. Вивчення особливостей впливу ІР на окремі патогенетичні ланки артеріальної гіпертензії (АГ) сприятиме удосконаленню ранньої діагностики серцевої недостатності (СН) у хворих з метаболічним синдромом (МС). Ключові слова: артеріальна гіпертензія, метаболічний синдром, гіперінсулінемія, діастолічна серцева недостатність. Мета. Дослідити клініко-функціональні особливості діастолічної СН, залежно від наявності чи відсутності інсулінорезистентності у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ). Матеріали і методи. Обстежено 124 хворих на есенціальну АГ із СН функціонального класу (ФК) ІІ-IІІ та метаболічними порушеннями, середній вік (59,8±11,2) років, із нормальним рівнем ендогенного інсуліну (ЕІ) в крові – 69 хворих; із реактивною гіперінсулінемією (ГІ) – 30 хворих; із спонтанною ГІ – 25 хворих. Проводили загально-клінічне, антропометричне обстеження, пероральний глюкозо-толерантний тест (ПГТТ) із паралельним визначенням рівня глюкози (глюкозоксидазний метод) та ендогенного інсуліну (ЕІ) в крові до та через 2 години після навантаження глюкозою за загальновизнаною методикою, глікованого гемоглобіну (HbA1c) за допомогою стандартних наборів та розраховували індекс HOMA-IR. Стандартизований ГТТ оцінювали згідно критеріїв (ADA 2007). Для визначення тяжкості стану і оцінки ФК СН проводили 6-хвилинний тест-ходьби (Enright & Sherill, 1998). Статистичну обробку отриманих результатів проведено за допомогою табличного процесора «Microsoft Excel». Вірогідність результатів оцінювали за t-критерієм Стьюдента та χ2. Результати . Кардіальні та церебральні скарги більш часто виявляли при АГ із діастолічною СН ФК ІІІ у хворих реактивною та спонтанною ГІ;