Proceedings of the International scientific and practical conference ―Development of Science and Education‖ (January 16-18, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Vienna, Austria, 2026. – 207 p.

157 П’ятий блок моделі спрямований на довгострокову стійкість мистецької освіти через розвиток кадрового потенціалу та міжнародну інтеграцію. Для регіону, який історично формував потужні художні й музичні школи, збереження людського капіталу є стратегічним завданням. Розвиток кадрового потенціалу передбачає підвищення кваліфікації викладачів, підтримку педагогічних традицій і формування молодої генерації викладачів. Особливої ваги набули програми психологічної та арт-терапевтичної підготовки педагогів, які працюють з дітьми та студентами, що пережили травматичний досвід війни. Мистецькі заклади Харківщини адаптують освітні програми до нової ролі педагога як фасилітатора творчого й емоційного відновлення. Міжнародна співпраця виступає ключовим чинником збереження професійних шкіл регіону. Участь у програмах Erasmus+, партнерства з мистецькими закладами Польщі, Німеччини, Литви, Чехії дозволяють компенсувати обмеження, пов’язані з воєнним станом. Спільні проєкти, дистанційні майстер-класи та концерти підтримують академічну мобільність і міжнародну видимість харківської мистецької освіти. Реалізація запропонованої моделі створює передумови для формування гнучкої, відкритої й конкурентоспроможної системи мистецької освіти Харківщини, здатної зберігати культурну спадщину регіону та водночас інтегруватися у національний і європейський освітньо-культурний простір. Перспективними напрямами подальших наукових досліджень є поглиблене вивчення механізмів оцінювання ефективності компетентнісно орієнтованих освітніх програм у мистецьких закладах різних рівнів, а також розробка індикаторів якості мистецької освіти з урахуванням регіонального та воєнного контексту. Актуальним є дослідження довготривалого впливу цифровізації та дистанційних форматів на художньо-творчий розвиток здобувачів освіти й збереження академічних традицій. Окремої уваги потребує аналіз потенціалу мистецької освіти у процесах поствоєнної відбудови регіону, зокрема її ролі у формуванні культурної пам’яті, соціальної згуртованості та психологічної реабілітації населення.