Proceedings of the International scientific and practical conference ―Development of Science and Education‖ (January 16-18, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Vienna, Austria, 2026. – 207 p.

29 У сучасних умовах глобальних екологічних та культурних трансформацій ландшафтний дизайн перестає бути просто інструментом упорядкування територій. Сьогодні це мистецтво створення простору, що відповідає духовним та психологічним потребам людини[1]. Проектування фентезі-парків посідає тут особливе місце, адже вони пропонують не лише відпочинок, а й занурення у вигадану реальність, побудовану на основі міфології, літературних сюжетів або авторських легенд[2]. Будь-яке проектування фентезі-об’єкта починається з розробки концепції. Центральна тема (наприклад, «магічний ліс», «світ заклинань», «казковий сад» ) визначає вектор усіх подальших художніх рішень. Простір у такому парку стає «сюжетним». Це означає, що відвідувач, переміщуючись територією, переживає певну історію через візуальні акценти. Сценографічний підхід дозволяє розбити парк на окремі зони, кожна з яких є частиною загального наративу, де вхідна група виступає експозицією, а центральна площа чи артефакт — кульмінацією [3, с. 48]. Візуальна переконливість фентезі-середовища значною мірою залежить від використання знаків і образів, що зчитуються на рівні підсвідомості. Архетипи казки та міфу — «світове дерево», «загадкова брама», «священне джерело» — формують кістяк ідейного наповнення [5]. Використання порталів як символів переходу між буденністю та магією, або кристалів як джерел світла, дозволяє закріпити стилістичну цілісність об’єкта. Такі образи допомагають відвідувачу швидше адаптуватися до вигаданих правил гри, які пропонує простір [2, с. 38]. Просторово-композиційна структура такого об’єкта будується на принципах інтриги та нелінійності. Звивисті доріжки, приховані зони та «таємні» проходи створюють ефект нескінченності, а контраст відкритих і закритих просторів використовується для створення композиційної інтриги [2]. Художня виразність середовища підкріплюється тактильною переконливістю матеріалів: поєднання натуральних фактур (камінь, дерево, мох) із