Proceedings of the International scientific and practical conference ―Development of Science and Education‖ (January 16-18, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Vienna, Austria, 2026. – 207 p.

84 Однак ця домовленість потребує законодавчого закріплення. Юркевич І. та Романів А. вказують на правову колізію між Виборчим кодексом та Законом "Про правовий режим воєнного стану" щодо строків призначення місцевих виборів [2, с. 30]. Така неузгодженість може призвести до юридичних непорозумінь у критичний момент відновлення демократичних процедур. Вітчизняні дослідники приділяють значну увагу вивченню міжнародного досвіду проведення виборів в умовах збройних конфліктів. Юркевич І. та Романів А. справедливо зауважують, що «не існує держави з аналогічним до України набором проблем і готових способів їх розв'язання» [2, с. 32]. Найбільш релевантним для України є досвід Великої Британії, яка двічі – під час Першої і Другої світових війн – відтерміновувала парламентські вибори до завершення воєнних дій [10]. Цей історичний прецедент демонструє, що навіть усталені демократії визнавали неможливість проведення виборів в умовах екзистенційної загрози державності. Камінська Н.В. розглядає питання виборів через призму конституційних цінностей, підкреслюючи, що «в умовах війни та воєнного стану виникає необхідність пошуку балансу між забезпеченням національної безпеки та збереженням основоположних прав і свобод» [3, с. 51]. Це узгоджується з концепцією «пропорційності обмежень», розробленою Європейським судом з прав людини. Михайлов М. аналізує форми безпосередньої демократії в умовах воєнного стану і доходить висновку, що «безпосередня демократія є важливим елементом втілення у життя принципу народного суверенітету, який не підлягає обмеженню» [5, с. 15]. Науковець обґрунтовує необхідність «поміркованого підходу до обмеження права громадян на безпосереднє здійснення влади», що передбачає максимально швидке відновлення виборчих процедур після створення мінімально необхідних умов безпеки. Досвід Боснії і Герцеговини показує важливість виборів як інструменту легітимізації влади в післяконфліктний період. Відповідно до Дейтонської мирної угоди 1995 року, вибори розглядалися як основа, з якої країна могла почати відбудову . Однак цей приклад також демонструє ризики поспішного