Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Turning Point of History‖ (January 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 247 p.

146 інновацій Миколи Амосова до математичних проривів Марини В’язовської та оборонних технологій Михайла Янгеля. Аналіз цих прикладів показує, як українська наукова традиція продовжує жити та розвиватися. Почнемо з медицини, де внесок українців є особливо помітним. Микола Амосов, легендарний хірург і кібернетик, став символом інновацій у кардіохірургії. Народжений у 1913 році, Амосов поєднав інженерний і медичний підходи, створивши перший у світі штучний клапан серця з нейлону, купленого в США за три долари [1, с. 4–6]. Його клініка виконувала до 900 операцій на рік, а сам Амосов провів понад 6000 втручань. Крім того, Амосов заклав основи біокібернетики, передбачаючи штучний інтелект ще в 1960-х. Його роботи з нейромережами та роботами, такими як «Мавр» і ТАІР, випереджали час і вплинули на сучасні AI-технології [1, с. 5]. Загалом, спадщина Амосова врятувала життя понад 95 тисячам людей, підкреслюючи роль етики в науці: в його клініках забороняли подарунки лікарям, окрім квітів [1, с. 4]. Інший медичний прорив — розробки Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона. Під керівництвом Бориса Патона інститут перейшов від зварювання металів до біомедичних технологій. У 1960–1970-х роках тут створили методи зварювання в космосі, вперше випробувані на станції «Салют» у 1969 році [1, с. 10–12]. А в 1990-х з’явилася революційна технологія зварювання живих тканин високочастотним струмом, яка зменшує крововтрату, ризик інфекцій і час операцій [1, с. 11]. Ця методика застосовується в гінекології, онкології та судинній хірургії, демонструючи міждисциплінарний підхід: поєднання фізики, матеріалознавства та медицини [1, с. 12]. Патонівська школа не лише експортувала технології, а й змінила глобальні стандарти в матеріалознавстві. У сфері біотехнологій вартий уваги неінвазивний аналізатор формули крові Анатолія Малихіна. Розроблений у Харкові протягом 25 років, цей прилад визначає понад 130 показників здоров’я без забору крові, використовуючи датчики на тілі та алгоритми обробки [1, с. 13–15]. Він забезпечує діагностику за 3–12 хвилин, роблячи його ідеальним для польових умов чи скринінгу. Хоча