Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Turning Point of History‖ (January 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 247 p.

204 Ключові слова: регіональна партійна система; електоральний цикл; політичні партії; фрагментація; коаліційна стабільність; виборче законодавство; інституціоналізація. Актуальність проблеми. Електоральні цикли є ключовим механізмом відтворення політичної системи, через який реалізуються принципи народного суверенітету, політичного плюралізму та представницької демократії, закріплені у Конституція України [7]. У сучасних умовах трансформації української державності новітні парламентські та місцеві вибори (2019–2020 рр.) спричинили структурні зміни у партійному полі, що особливо виразно проявилися на регіональному рівні. Політичні партії, як зазначає О. Батанов, виступають інституційним посередником між суспільством і державою, забезпечуючи конституційну легітимацію влади та інтеграцію інтересів громадян у механізм прийняття рішень [1, с. 42–47]. Відповідно, зміни у виборчих правилах і політичному середовищі безпосередньо впливають на конфігурацію партійної системи. Мета дослідження. Метою тез є аналіз впливу новітніх електоральних циклів на конфігурацію регіональної партійної системи України та виявлення особливостей її трансформації на прикладі Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей. Виклад основного матеріалу. Прийняття Виборчий кодекс України суттєво змінило правила електоральної конкуренції, запровадивши пропорційну систему з відкритими списками та нові підходи до формування територіальних виборчих округів [3]. Це посилило роль партійних структур на регіональному рівні та актуалізувало внутрішньопартійну конкуренцію. На думку В. Бебика, українська партійна система характеризується високою електоральною волатильністю та персоналізацією політичних проєктів