Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Turning Point of History‖ (January 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 247 p.

35 авторів «Колиски Слов’янства» у північній частині України [5]. Перейдемо до викладу фактологічних досягнень нооісторії-ХХІ на момент написання тексту. 1). Щойно «світова наука» надала докази того, що 7 млн. років тому стартом до появи HSS стало формування в одного з різновидів мавп скелетно- м’язового апарату пересування на двох подовжених нижніх кінцівках і скерування двох інших на такі складні дії, що це стало однією з причин значного збільшення головного мозку. Сьогодні постійно зростає кількість викопаних артефактів і накопичуються докази існування багатьох різновидів попередників HSS, конкуренції між ними, зникнення одних і появи інших. Нооісторія-ХХІ на основі ізотопних датувань і секвенування ДНК знайшла незаперечні докази того, що у великому та різноманітному комплексі генів сучасних українців домінують два головних витоки – невисоких напівпігмеїв з Африки (вік 60 000 р.) і мало не удвічі важчих мисливців-аріїв з Алтаю (27 000 р.). Шлях перших в Україну детально вказаний на рис. 2, а другі довго йшли з Алтаю в Європу по гірських південних лісах, але на Балканах їх надовго зупинили мегальодовики. Разом з їх таненням межі лісів зсувалися північніше, а тому мисливці-арії врешті дісталися Галичини і Поділля, де на узліссях поблизу Умані щасливо поєдналися з «екс-африканцями». 2). Розглянемо детальніше дані нооархеології про початок руху пращурів з Ефіопії до Умані. В Ефіопії умови життя були комфортними, але наші «котигорошки» не змогли надійно захистити своїх дочок і дружин від зазіхань потужніших сусідів, що примусило вцілілих утекти спершу у дельту Нілу, а після тимчасового зникнення 50 тис. років тому Синайської пустелі перебратися у сприятливі умови Східного Середземномор’я. Цей не надто численний потічок низеньких утікачів пізніше зумовив появу євреїв, палестинців, українців, європейських землеробів, курдів, вірмен та ін. Тогочасне населення було незначним і аж до закінчення Льодовикового періоду збереження фауністичних звичок не загрожувало його існуванню. Але з межі 15 тис. р. тому природні негаразди так погіршили умови життя, що різко загострилася небезпека канібалізму. Порятунок винайшли не майбутні євреї в