Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Turning Point of History‖ (January 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 247 p.

51 Чи не загрожує це оголошення небезпекою легковірним людям, ласим до наживи та готовим підтримати велику ідею? Обов'язок преси — попереджати про таку небезпеку, і ось чому проєкти п. Чернушенка та «Союзу» знайшли місце на сторінках «Южного Краю». Оголошення друкувалося не в Росії, а в Парижі, в «imprimerie de Tchnouchenko» [друкарні Чернушенка]. Воно мені нагадало оголошення гамбурзьких безпрограшних лотерей. Воно змушує згадати й гучні реклами про прориття Панамського перешийка — підприємство, організоване надзвичайно солідно, перед яким затія з літоходом видається «шитою білими нитками». Але завоювання повітряної стихії — ідея ще більш грандіозна, ніж Панамський канал» [6]. Сарказм журналіста («рішення в Люботині») підкреслює прірву між амбіціями Чернушенка та реальністю провінційного життя. Те, що критик називає «оманою розуму», сьогодні можна розглядати як сміливу екстраполяцію технологій майбутнього. Вираз про «срібний» та «золотий» літоходи, скоріш за все, був метафорою надприбутковості авіації. Проте консервативна преса сприйняла це як ознаку шахрайства. У 1890-х роках слово «Панама» було синонімом фінансового краху та корупції (через банкрутство компанії, що будувала канал). Те, що Чернушенка ставлять в один ряд із такими подіями, показує, який масштабний резонанс мала його діяльність у Харкові. Попри те, що багато його починань не мали тривалого комерційного успіху, сама активність Чернушенка була важливим внеском у модернізацію суспільної думки тогочасного Харкова та Люботина. Діяльність Дмитра Миколайовича демонструє, що інтелектуальна думка Слобожанщини була частиною світового наукового прогресу. Дослідження життєвого шляху та діяльності відставного поручика Дмитра Миколайовича Чернушенка дозволяє зробити наступні висновки: