Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Progress‖ (January 27-29, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 302 p.

81 Застосовано методи порівняльного аналізу, експертного оцінювання та індикативного моделювання. За результатами узагальнення напрацювань українських та зарубіжних фахівців, запропоновано таке ви-значення енергетичної безпеки, що задає як межі, так і основні складові частини представлення об’єкта управління у сфері енергетичної безпеки. Так, енергетична безпека – це спроможність технічно надійним, економічно ефективним та екологічно прийнятним способом задовольняти потреби суспільства в енергоресурсах, забезпечувати стале функціонування національної економіки в нормальних і кризових умовах, захи- щати суверенітет держави у формуванні та здійсненні політики захисту національних інтересів [1, с. 10; 4] Енергетична безпека – це здатність держави гарантувати стабільне, ефективне, доступне та безпечне постачання енергоресурсів для задоволення потреб суспільства та економіки. Сучасні виклики енергетичній сфері характеризуються високим ступенем складності, непередбачуваністю та багатовимірністю. Усі загрози умовно поділяються на зовнішні та внутрішні, при цьому дедалі частіше виникають гібридні загрози, що перетинають традиційні межі цієї класифікації. До зовнішніх загроз можна віднести воєнні конфлікти, анексії територій, гібридна агресія та порушення міжнародного права (як у випадку агресії РФ проти України) стають прямою загрозою для енергетичної інфраструктури: атакуються електростанції, газові хаби, лінії передачі. Окрім фізичних атак, агресор може застосовувати енергію як інструмент тиску – наприклад, через припинення постачання або підвищення цін. Наявність монопольного постачальника (як Росія на газовому ринку Європи до 2022 року) створює високі ризики шантажу, політичного впливу та економічної залежності. Умови контрактів часто використовуються як інструмент втручання у внутрішню політику країн-споживачів. Фінансові та енергетичні кризи, зміни політики ОПЕК+, зростання попиту на ринках Азії, кліматичні катастрофи – усе це впливає на вартість енергоносіїв,