Proceedings of the International scientific and practical conference ―Synergy of Modern Science and Education‖ (February 2-4, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 324 p.

102 реагування на існуючі зміни, а на передбачення цифрових тенденцій, загроз і можливостей та їх завчасне включення в розвиток організації (табл. 1). Таблиця 1. Порівняння реактивного і проактивного підходів до розробки стратегій Критерій Реактивний підхід Проактивний підхід Час ухвалення рішень Після появи проблем До виникнення проблем Робота з ризиками Мінімізація наслідків Попередження Стратегічний фокус Поточні загрози Майбутні можливості Конкурентна позиція Наздоганяння Лідерство Попереднє виявлення та використання сучасних технологічних покращень надає можливість підприємствам знизити витрати, оптимізувати розподіл ресурсів, підвищити задоволеність споживачів, забезпечити стале зростання та розширене створення вартості. Проактивний підхід зосереджується на можливих цифрових загрозах, а не лише на сучасних проблемах, які потребують швидкої реакції та урегулювання. Зазначений підхід ґрунтується на Великих базах даних, аналітичних методах їх обробки, моделюванні та прогнозуванні ситуацій. Управління цифровими ризиками має стати частиною загальної системи стратегічного управління підприємством. Розроблені стратегії мають постійно оновлюватися відповідно до цифрових змін, необхідних для стійкого управління підприємством. Головними рисами проактивного підходу є: випереджальне стратегічне мислення, довгострокове планування, готовність до ризиків, гнучкість і здатність до адаптації, інноваційна спрямованість, інтеграція цифрових технологій у процеси розробки ризик-орієнтованих стратегій. Впровадження проактивного підходу у стратегічне управління дозволяє перетворювати цифрові ризики у стратегічні переваги.