Proceedings of the International scientific and practical conference ―Synergy of Modern Science and Education‖ (February 2-4, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 324 p.

122 проходить своєчасний скринінг. За даними досліджень у закладах первинної медичної допомоги, рівень охоплення обстеженнями пацієнтів віком 35–70 років з індексом маси тіла ≥25 кг/м² часто залишається недостатнім. Це вказує на необхідність удосконалення організації скринінгу таким чином, щоб процес виявлення пацієнтів групи ризику був максимально простим для лікаря та не створював додаткового навантаження в щоденній роботі. Мета. Метою дослідження було розробити та впровадити оптимізований двоетапний підхід до скринінгу цукрового діабету 2 типу в умовах первинної медичної допомоги та оцінити його вплив на рівень виявлення захворювання серед пацієнтів групи ризику. У межах дослідження передбачалося організувати ручну ідентифікацію таких пацієнтів через електронну медичну систему з подальшим направленням на визначення HbA1c та використанням електронних нагадувань, а також запровадити автоматизований інструмент клінічної підтримки прийняття рішень (BPA), який під час візиту допомагає лікарю визначити потребу в скринінгу. Матеріали і методи. Дослідження проводилось у клініці первинної медико- санітарної допомоги [1, с. 2]. На базовому етапі протягом 6 місяців оцінювався щотижневий рівень скринінгу цукрового діабету 2 типу серед пацієнтів віком 40– 70 років (пізніше 35–70 років) з ІМТ ≥25 кг/м² та без HbA1c за останні 3 роки. Оптимізація процесу скринінгу проводилась у два етапи. На першому етапі протягом дев‘яти місяців здійснювалась ручна ідентифікація пацієнтів за допомогою електронної медичної системи, формувалися лабораторні направлення на визначення HbA1c та надсилалися електронні нагадування пацієнтам. На другому етапі, тривалістю три місяці, цей процес було замінено автоматизованим інструментом клінічної підтримки (BPA), який самостійно визначав пацієнтів, що підлягали скринінгу, та інтегрував призначення обстежень безпосередньо у робочий процес лікаря. Основний показник ефективності був щотижневий рівень скринінгу HbA1c. Додатково оцінювались: завершення лабораторних досліджень протягом 1 та 3