Proceedings of the International scientific and practical conference ―Synergy of Modern Science and Education‖ (February 2-4, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 324 p.

23 Створення у Франції спеціалізованої сторінки на платформі «Разом» українських митців, які перебувають у Франції, має на меті підвищення видимості української культури та її системну присутність у культурному просторі країни [2]. Підтримка культурних і освітніх ініціатив засвідчують роль інституційної підтримки у збереженні та популяризації української культурної спадщини. Такі механізми сприяють не лише консолідації української культурної спільноти за кордоном, а й формуванню позитивного культурного іміджу України у європейському суспільстві. У сукупності ці процеси підтверджують, що мистецтво в системі культурної дипломатії виконує стратегічну функцію, поєднуючи гуманітарний та репрезентативний виміри. У діаспорному середовищі українців у Франції музичне мистецтво набуває особливого значення як інструмент культурної тяглості, що забезпечує спадкоємність традицій за межами національної території та сприяє їх адаптації до нового соціокультурного контексту. Фестивалі традиційної музики як форма збереження нематеріальної спадщини. Однією з найефективніших форм збереження нематеріальної музичної спадщини в діаспорі є фестивальні практики, які створюють публічний простір для відтворення традиційних жанрів і форм музичної культури. Показовим прикладом є проведення у Парижі Фестивалю українських колядок і щедрівок [3]. Фестивальна форма дозволяє не лише відтворювати традиційний музичний репертуар, а й актуалізувати його в сучасному культурному просторі приймаючого суспільства. Таким чином, народна музика функціонує не як музейний артефакт, а як жива форма культурного досвіду, здатна до міжпоколіннєвої передачі та міжкультурного діалогу. Колядки та щедрівки як жанри української традиційної музики відіграють особливу роль у діаспорному середовищі, оскільки поєднують музичну, обрядову та символічну складові. Їх виконання у Франції, зокрема в межах фестивалю «Розколяда», має не лише мистецьке, а й виразне культурно- ідентифікаційне значення. Через колективне виконання обрядових пісень