Proceedings of the International scientific and practical conference ―Synergy of Modern Science and Education‖ (February 2-4, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 324 p.

318 родиною, однак нині вони залишаються через ряд особистих суб‘єктивних причин. Здобуті результати опитування надають інформацію про те, що юнацтво зустрілося зі значними стресовими обставинами, що були продиктовані воєнним станом, та змушені були адаптуватися до нових життєвих умов, що призвело до трансформації провідних когнітивно-поведінкових копінг- стратегій [12]. Попри це, значна кількість респондентів підтримують позитивне сприйняття майбутнього, демонструють впевненість у якісно позитивному розв‘язанні складних життєвих завдань. Результати проведеного дослідження показують, що особи юнацького віку об'єктивно обмірковують безпекові питання, цікавляться соціально-економічними проблемами, мають відчуття струсу через потребу у швидкій адаптації до нових умов проживання та навчання. Отже, враховуючи отримані результати дослідження, ми можемо зробити висновок, що у респондентів прослідковується конструктивне відношення до розв‘язання побутових завдань, що є позитивним показником у воєнний час. Деструктивні стратегії розв‘язання практичних завдань, що мають зв'язок з надлишковими емоційними реакціями на проблему чи уникнення самої проблеми, не мають популярності серед опитаних. Останнє, своєю чергою, свідчить про адаптацію осіб юнацького віку до умов часу, намагаються розбудувати якісне життя у представлених реаліях. Поява копінг-стратегій виступає адекватною реакцією особистості на зміни в умовах життєдіяльності, спробою врегулювати життєвий простір шляхом формування прийнятних способів вирішення складних життєвих завдань. Перетворення соціальної життєвої ситуації, особливо у воєнний час, може спровокувати дестабілізацію життєвого простору та потреби у знаходженні шляхів для регулювання життєдіяльності, що може призвести до певних складнощів у вигляді ситуативної дезадаптації.