Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford International Science Forum‖ (February 6-8, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 245 p.

17 регіональною фінансовою інтеграцією. До 2024 року загальний перерозподіл на користь Азії та Європи підтверджує зміну географії офшорного капіталу. Порівняння країн-донорів офшорного капіталу демонструє суттєву зміну структури джерел глобальних офшорних потоків (рис. 3). Рис. 3. Найбільші країни-донори офшорного капіталу за 2001-2024 рр., млрд дол [1]. У 2001 році домінували розвинені західні економіки, зокрема США з показником 591 млрд дол та Німеччина з 425 млрд дол, що відображало концентрацію корпоративного капіталу та доходів у традиційних індустріальних країнах. Високі податкові ставки та розвинені фінансові ринки стимулювали виведення капіталу до офшорних юрисдикцій. Участь країн Близького Сходу, таких як Саудівська Аравія та ОАЕ, була обмеженою та не перевищувала 116 млрд дол, що пояснюється меншою диверсифікацією фінансових активів. До 2024 року структура кардинально змінилася, і найбільшим донором став Китай із показником 2095 млрд дол, що зумовлено масштабною акумуляцією капіталу, експортною орієнтацією економіки та прагненням диверсифікувати ризики. США зберегли провідну роль із 1608 млрд дол, однак їхня частка відносно зменшилася. Значне зростання Великобританії до 1243 млрд дол відображає її роль фінансового хабу з 99 111 116 168 196 235 425 591 Іспанія ОАЕ Саудівська Аравія Італія Франція Великобританія Німеччина США 2001 377 498 545 570 700 1243 1608 2095 Німеччина Саудівська Аравія Франція ОАЕ Тайвань Великобританія США Китай 2024