Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford International Science Forum‖ (February 6-8, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 245 p.

244 якої чинної влади. Окремо слід відзначити бандитські формування, які не переслідували політичних цілей і діяли протягом усього періоду Громадянської війни [5, с. 17]. Ментальна напруга, спричинена постійним очікуванням небезпеки, ідеологічним тиском, насильством, економічною нестабільністю, ідеалізацією козацької доби та негативним сприйняттям Громадянської війни, сформувала характерні для регіону типи ментальності — козака (захисника, воїна, авантюриста) та селянина (врівноваженого, миролюбного, здатного до тривалого виживання в умовах кризи). Поєднання цих типів у межах повстанського руху надало йому дві ключові риси: анархо-індивідуалістичний світогляд і прагнення до самостійності [3, с. 170–171]. За цих умов населення намагалося знаходити захист у місцевих збройних структурах і передавати владу вихідцям із власних громад, оскільки всі форми центральної влади в процесі революції та громадянської війни поступово себе дискредитували [6, с. 16–17]. Отже, аналіз джерельної бази дає підстави стверджувати, що формування світогляду та державотворчих уявлень махновського руху відбувалося під впливом комплексу соціально-економічних, політичних і психологічних чинників, породжених революційними подіями та Громадянською війною. Власність на землю та засоби виробництва розглядалася як така, що мала належати селянам, робітникам і їхнім добровільним об’єднанням (радам і комунaм). Соціальна сфера організовувалася на засадах повного самоврядування з опорою на козацькі традиції. Через добровільні об’єднання населення отримувало можливість брати участь у прийнятті рішень, а в межах конкретної військово-політичної ситуації допускався максимально можливий плюралізм думок і переконань.