Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford International Science Forum‖ (February 6-8, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 245 p.

52 людини стане одним із центральних питань політики у сфері захисту персональних даних. У сучасному контексті особливої важливості набуває подальший розвиток національного законодавства України у сфері захисту персональних даних з урахуванням новітніх технологічних викликів. Чинний Закон України «Про захист персональних даних» [1], хоча і є основоположним документом у встановленні правових основ для обробки персональної інформації, був прийнятий у той час, коли сучасні технології, зокрема автоматизована та алгоритмічна обробка даних, штучний інтелект, біометричні та нейротехнології, ще не мали такого розмаху та впливу як сьогодні. У зв’язку з цим виникає нагальна потреба не тільки в оновленні окремих положень законодавства, але й у докорінному перегляді підходів до регулювання захисту персональних даних. Виклики щодо захисту персональних даних у найближчі десятиліття мають комплексний і багаторівневий характер, охоплюючи правові, технологічні, економічні та соціальні аспекти. Швидкий прогрес у сферах штучного інтелекту, біометрії, нейротехнологій, а також збільшення масштабів алгоритмічного управління і концентрації даних ставлять під сумнів дієвість традиційних механізмів регулювання приватності. З огляду на це стратегічним завданням стає перехід від реактивного до проактивного підходу регулювання, спрямованого на попередження ризиків ще на етапі створення і проєктування новітніх технологій. Для України це означає не лише продовження процесу гармонізації законодавства із нормами Європейського Союзу, але й розроблення власного довготривалого підходу до побудови ефективної системи захисту персональних даних із врахуванням глобальних технологічних трендів. Встановлення балансу між підтриманням інновацій, забезпеченням суспільних інтересів і дотриманням фундаментальних прав людини має стати ключовим орієнтиром державної політики у сфері цифрового розвитку. Лише за умов належної та своєчасної підготовки до майбутніх викликів можна забезпечити реальний та