Proceedings of the International scientific and practical conference ―Modern Science: Challenges and Perspectives‖ (February 9-11, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - London, United Kingdom, 2026. - 121 p.

15 потреби при значних дотаціях з державного бюджету через нестачу власних коштів. Кабінетом Міністрів України ухвалено важливий для стратегічного планування документ «Особливості реалізації Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в умовах воєнних викликів і євроінтеграції», який актуалізує соціальні підходи з огляду на виклики війни, стратегічний курс на членство в ЄС та продовження реформи децентралізації. Стратегічне планування має бути гнучким, реагувати на макро- і мікроекономічні зміни, передовсім скорочення фінансових ресурсів громад і домогосподарств та скорочення споживання домогосподарств міських і сільських громад. За результатами сьомої хвилі всеукраїнського соціологічного дослідження на замовлення Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні» більшість громад країни підтримує децентралізацію, яка дала змогу реалізувати велику кількість інфраструктурних проектів. На державному рівні потрібно упорядкувати і можливо дещо спростити систему проєктування і планування розвитку територіальних громад. Більшість громад в Україні має затверджені стратегії розвитку та здійснює їх реалізацію. На початку 2022 року лише 43 % територіальних громад країни мали затверджену стратегію розвитку, у 2023 році - 64 %. Високу активність виявили територіальні громади Полтавської і Вінницької областей, серед яких аналогічні показники перевищують позначку у 90 % [3-5]. Суттєві відмінності в показниках між територіальними громадами регіонів країни характеризують ситуацію з різними підходами до організації стратегування на місцях. В умовах війни модель стратегічне планування розвитку територіальних громад має орієнтуватись на зростання їх опірності ризикам і загрозам, здійснюватись із залученням широкого кола фахівців, які представляють профільні міністерства, бізнес, громадські структури, наукові організації, міжнародні інституції, що уможливлює їх широке обговорення, досягнення компромісних рішень у разі проблем з узгодження позицій. Безумовно, вибір