Proceedings of the International scientific and practical conference ―Modern Science: Challenges and Perspectives‖ (February 9-11, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - London, United Kingdom, 2026. - 121 p.

31 солдат довіряє рішенню командира, його рівень стресу знижується, оскільки частина когнітивної відповідальності за виживання перекладається на лідера. Механізми адаптації включають когнітивно-поведінкові методи, фізичне загартування та групову взаємодію. Для управління гострим стресом безпосередньо на позиціях рекомендується техніка «Заземлення» (пошук 5 предметів навколо, які можна побачити, торкнутися, почути) та вправи на глибоке дихання «квадратом» [5, ст.13-14]. Це дозволяє знизити частоту серцевих скорочень і повернути свідомість у теперішній момент. Фізична адаптація передбачає не лише тренування, а й культуру «активного відпочинку» в моменти затишшя. В умовах війни військовослужбовці часто пристосовуються радше виживати «одним днем», ігноруючи базові потреби в догляді за тілом. Проте дотримання елементарних правил гігієни та використання сертифікованого захисного спорядження є основним методом профілактики безповоротних травм. Групова адаптація передбачає створення ефективної команди, де кожен розуміє свою роль: від медика до стрільця. Знання того, що побратим знає, як накласти турнікет, є потужним психологічним фактором виживання. Важливим аспектом адаптації є також інформаційна гігієна. Військові, які постійно стежать за негативними новинами в тилу, адаптуються гірше, оскільки їхня увага розщеплена між фронтом і домом. Виживання потребує повної концентрації на поточному завданні. Адаптація до вбивства та смерті є найважчим аспектом військової служби. Виживання тут залежить від здатності бійця знайти сенс у тому, що відбувається. Дегуманізація ворога, усвідомлення захисту власної родини та розуміння справедливості війни є механізмами, що захищають психіку від розпаду. Солдат, який розуміє «навіщо» він тут, здатен витримати майже будь- яке «як» (умови побуту, обстріли). Мотивація може бути зовнішньою (накази, нагороди, соціальний статус) та внутрішньою (патріотизм, почуття обов'язку, захист дому). Внутрішня мотивація є більш стійким ресурсом для тривалої адаптації. Військові з