Proceedings of the International scientific and practical conference ―Modern Science: Challenges and Perspectives‖ (February 9-11, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - London, United Kingdom, 2026. - 121 p.

88 я працюю над науково-методичною темою «Використання сучасних інноваційних технологій як основа формування екологічної компетентності здобувачів освіти на уроках природничого циклу». Актуальність теми. Одним зі стратегічних напрямів розвитку освіти, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, Законом України «Про освіту», є реалізація компетентнісного підходу, який передбачає перенесення акцентів зі знань і вмінь як головних результатів навчання на формування в учнів системи компетентностей. Загострення екологічної ситуації в Україні та світі вимагає від екологічної освіти формування компетентної особистості, яка буде готовою та здатною не лише визначати екологічні проблеми, знаходити раціональні шляхи їх розв’язання, а й запобігти їх виникненню. З огляду на це, проблема формування екологічно компетентної особистості як складника життєвої компетентності стала провідною в сучасній педагогічній науці. Зв'язок опису досвіду з джерелами. Питаннями формування екологічної компетентності та дослідженню її складових присвячено багато праць вітчизняних та зарубіжних вчених. Так, сутність екологічної освіти і виховання розроблено С. Д. Дерябо, М. Дробноходом, М. М. Кисельовим, В. А. Ясвіним та ін. Формуванню екологічної компетентності школярів та їх екологічної грамотності присвячено роботи В. В. Вербицького, М. О. Колесник, О. О. Колонькової, В. В. Маршицької, О. Л. Пруцакової, Г. П. Пустовіта, С. В. Совгіри, С. В. Шмалей, Л.М. Титаренко та інших. На сьогодні єдиного підходу до визначення поняття екологічної компетентності немає. Так, на думку Л. Титаренко, екологічна компетентність – здатність застосовувати екологічні знання та досвід у професійнних та життєвих ситуаціях. В. Маршицька розглядає екологічну компетентність як здатність особистості до ситуативної діяльності в побуті та природному оточенні, коли набуті екологічні знання, навички, досвід і цінності актуалізуються в умінні приймати рішення і виконувати адекватні дії, усвідомлюючи їх наслідки для довкілля.