Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, technology and art in global context (July 8-10, 2025) / OP website: www.naukainfo.com. – Dresden, Germany, 2025. - 140 p.

27 Упродовж останніх десятиліть чисельність баклана великого ( Phalacrocorax carbo ) в Європі різко зросла, що спричинило дискусії щодо його впливу на рибні ресурси та господарську діяльність людини. В Україні ситуація є аналогічною – в Азово-Чорноморському регіоні чисельність цього виду на піку розвитку перевищувала 43,000 пар, однак останнім часом почала знижуватись через внутрішньовидову конкуренцію, хижацтво, деградацію біотопів та вплив воєнних дій. Поряд з цим, у 2025 році Європейською консультативною комісією з внутрішнього рибальства та аквакультури (EIFAAC) був оприлюднений проєкт нового Плану управління популяцією бакланів, який передбачає скоординоване масове знищення бакланів на рівні всієї Європи. Такий підхід викликав гостру критику міжнародних природоохоронних організацій, оскільки суперечить чинному природоохоронному законодавству ЄС (Директива 2009/147/EC) і ігнорує реальні, системні причини зниження рибних запасів – зокрема, евтрофікацію, фрагментацію річок, забруднення та надмірний промисловий вилов. На цьому тлі постає завдання пошуку збалансованої, науково обґрунтованої моделі природоохоронного менеджменту, яка дозволила б забезпечити охорону видів, уникнути конфліктів з рибогосподарською галуззю, і при цьому не застосовувати радикальні заходи, що можуть порушити екологічну рівновагу. В Україні така модель має враховувати і поточну правову базу, і проблеми імплементації, зокрема, недосконалість процедур, відсутність відповідальних суб‘єктів реалізації та обмеження фінансування. Дані нашого багаторічного моніторингу свідчать про значний тиск цього виду на рибні ресурси, вразливі види птахів і рослинність гніздових біотопів. Крім цього, велике скупчення бакланів веде до евтрофікації водойм та деградації прибережних екосистем. Спроби локального регулювання чисельності баклана (відстріл, руйнування гнізд) у заповідниках Запорізької області виявилися