Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, technology and art in global context (July 8-10, 2025) / OP website: www.naukainfo.com. – Dresden, Germany, 2025. - 140 p.

33 середовища України відбувається, як правило, у другому півріччі, а роботи з регулювання чисельності великої баклана необхідно проводити в першому [2, с. 235]. На нашу думку, програма повинна бути не тільки екологічною, а й соціально-економічною, оскільки великий баклан завдає шкоди не тільки природі, але і негативно впливає на економічні аспекти природокористування (лісове, рибне господарство) і ресурсокористування (шельфова нафто- та газорозробка). Підсумовуючи, популяція баклана великого в Україні демонструє складну динаміку: від інтенсивного зростання в 1980–2010-х роках до поступового зниження внаслідок внутрішньовидової конкуренції, хижацтва, деградації біотопів та наслідків війни. Наявна система регулювання чисельності в Україні базується на правових нормах, однак має істотні організаційні та фінансові вади: немає відповідального виконавця, механізм реалізації розпорошений, а відсутність системного підходу призводить до низької ефективності окремих заходів. Європейський досвід (зокрема, пропозиції EIFAAC, 2025) демонструє небезпечну тенденцію – переведення акценту з екосистемного підходу на масштабні кари дикій фауні. Запропонований план знищення бакланів не ґрунтується на наукових даних і не вирішує справжніх причин рибогосподарських криз – таких як забруднення, деградація середовищ існування, бар‘єризація річок чи промислове вилучення ресурсів. Стратегія сталого природоохоронного менеджменту баклана великого в Україні має поєднувати:  локальні, науково обґрунтовані заходи регуляції чисельності (у разі потреби);  впровадження нефатальних методів зниження конфліктів (відлякування, адаптація зариблення, охоронні сітки тощо);  реформу правового поля з визначенням чітких суб‘єктів відповідальності;