Родовід Аркасів

Родовід Аркасів охоплює великий період історії України, з усіма етапами її розвитку. П’ять поколінь родини Аркасів понад сто років проживали в місті Миколаєві. Серед них були військово-морські та військові діячі, видатні представники культури та мистецтва. Найбільш широко Аркаси займалися історією, музикою і театром, менше – літературою. Історія роду Аркасів на генетичному рівні довела, що спадковість має визначний вплив на духовний розвиток людини.

Досліджуючи життєві шляхи особистостей роду Аркасів слід зазначити, що саме своїми високоморальними якостями, професіоналізмом, повною віддачею обраній справі, відповідальністю та порядністю представники славетної родини посіли належне місце в історії Миколаївщини й України у цілому. Кожне покоління цього роду репрезентувало особистість, яка брала участь в історичних процесах ХІХ - ХХ ст.

Петро, жив в Патрасі в 16 ст.

Петро Аркас – прапрапрапрадід Андреаса Аркаса. Мешкав в м. Патрасі (Греція) у XVI ст.

Петро Аркас – прапрапрапрадід Андреаса Аркаса. Мешкав в м. Патрасі (Греція) у XVI ст.
- Христофор Петрович Аркас (?-1614)
 
 Христофор Петрович Аркас (?-1614) – син Петра Аркаса, прапрапрадід Андреаса Аркаса. Купець.
 
 Христофор Петрович Аркас (?-1614) – син Петра Аркаса, прапрапрадід Андреаса Аркаса. Купець.
 - Клеон Христофорович Аркас, помер в 17 ст.
 
 Клеон Христофорович Аркас – син Христофора Петровича Аркаса, прапрадід Андреаса Аркаса. Заможний мешканець в Патрасі, помер у XVII ст.
 
 Клеон Христофорович Аркас – син Христофора Петровича Аркаса, прапрадід Андреаса Аркаса. Заможний мешканець в Патрасі, помер у XVII ст.
 - Евридіка Клеонівна Аркас
 
 Евридіка Клеонівна Аркас – дочка Клеона Христофоровича Аркаса.
 
 Евридіка Клеонівна Аркас – дочка Клеона Христофоровича Аркаса.
 - Олександр Клеонович Аркас (?-1719)
 
 Олександр Клеонович Аркас (?-1719) – син Клеона Христофоровича Аркаса, прадід Андреаса Аркаса. Купець.
 
 Олександр Клеонович Аркас (?-1719) – син Клеона Христофоровича Аркаса, прадід Андреаса Аркаса. Купець.
 - Анастасій Олександрович Аркас (1710-1774)
 
 Анастасій Олександрович Аркас (1710-1774)
 
 Анастасій Олександрович Аркас (1710-1774)
 
 Іоан Емануїлович Мануйлов
 
 Іоан Емануїлович Мануйлов – син Емануїла Анастасійовича Аркаса.
 
 Іоан Емануїлович Мануйлов – син Емануїла Анастасійовича Аркаса.
 
 Іоан Емануїлович Мануйлов
 
 Іоан Емануїлович Мануйлов – син Емануїла Анастасійовича Аркаса.
 
 Іоан Емануїлович Мануйлов – син Емануїла Анастасійовича Аркаса.
 
 Анастасій Емануїлович Аркас
 
 Анастасій Емануїлович Аркас – син Емануїла Анастасійовича. Загинув під Балаклавою наприкінці 1780-х рр.
 
 Анастасій Емануїлович Аркас – син Емануїла Анастасійовича. Загинув під Балаклавою наприкінці 1780-х рр.
 
 Андреас (Андрій) Емануїлович Аркас (1766-1825)
 
 Андреас (Андрій) Емануїлович Аркас (1766-1825) – син Емануїла Анастасійовича Аркаса. Вважається основоположником вітчизняного родоводу Аркасів. Народився у Греції. У 1794 р. покинув батьківщину разом з дружиною Асиміною та немовлям Захарієм внаслідок турецького геноциду й оселився на півдні сучасної України. Завдяки високому рівню освіченості знайшов себе у викладацькій діяльності, зайнявши посаду викладача іноземних мов у Чорноморському штурманському училищі. Володів 12 мовами, був автором різноманітних словників, а згодом став головним перекладачем Чорноморського флоту.
 
 Андреас (Андрій) Емануїлович Аркас (1766-1825) – син Емануїла Анастасійовича Аркаса. Вважається основоположником вітчизняного родоводу Аркасів. Народився у Греції. У 1794 р. покинув батьківщину разом з дружиною Асиміною та немовлям Захарієм внаслідок турецького геноциду й оселився на півдні сучасної України. Завдяки високому рівню освіченості знайшов себе у викладацькій діяльності, зайнявши посаду викладача іноземних мов у Чорноморському штурманському училищі. Володів 12 мовами, був автором різноманітних словників, а згодом став головним перекладачем Чорноморського флоту.
 
 Захарій Андрійович Аркас (1793-1866)
 
 Захарій Андрійович Аркас (1793-1866) – син Андреаса Емануїловича Аркаса. Відомий як військовий, вчений, громадський діяч. Учасник російсько-турецької війни 1828-1829 рр., відзначився при бомбардуванні фортеці Варни. Далі служив на кораблях, протягом 1838-1852 рр. був членом правління Севастопольського воєнного карантину (у 1839 р. за станом здоров’я залишив службу). Вніс вагомий внесок у благоустрій морської бази та м. Севастополя, був одним з керівників будівництва Морської бібліотеки, а з 1851 р. її директором. Під час Кримської війни 1853-1856 рр. організував евакуацію бібліотеки до м. Миколаєва, забезпечивши врятування культурних цінностей. Дійсний та найбільш активний член Одеського товариства історії та старожитностей (1846). Автор низки наукових праць: «История Херсониса», «Сравнительная таблица Эллинских поселений по Эвксинскому Понту», «Описание Ираклийского полуострова и древностей его» тощо. Після відставки оселився у м. Севастополі.
 
 Захарій Андрійович Аркас (1793-1866) – син Андреаса Емануїловича Аркаса. Відомий як військовий, вчений, громадський діяч. Учасник російсько-турецької війни 1828-1829 рр., відзначився при бомбардуванні фортеці Варни. Далі служив на кораблях, протягом 1838-1852 рр. був членом правління Севастопольського воєнного карантину (у 1839 р. за станом здоров’я залишив службу). Вніс вагомий внесок у благоустрій морської бази та м. Севастополя, був одним з керівників будівництва Морської бібліотеки, а з 1851 р. її директором. Під час Кримської війни 1853-1856 рр. організував евакуацію бібліотеки до м. Миколаєва, забезпечивши врятування культурних цінностей. Дійсний та найбільш активний член Одеського товариства історії та старожитностей (1846). Автор низки наукових праць: «История Херсониса», «Сравнительная таблица Эллинских поселений по Эвксинскому Понту», «Описание Ираклийского полуострова и древностей его» тощо. Після відставки оселився у м. Севастополі.
 
 Марія Андріївна Аркас (1805-1868)
 
 Марія Андріївна Аркас (1805-1868) – дочка Андреаса Емануїловича Аркаса.
 
 Марія Андріївна Аркас (1805-1868) – дочка Андреаса Емануїловича Аркаса.
 
 Іван Андрійович Аркас (1807-1838)
 
 Іван Андрійович Аркас (1807-1838) – син Андреаса Емануїловича Аркаса. Капітан-лейтинант, георгієвський кавалер.
 
 Іван Андрійович Аркас (1807-1838) – син Андреаса Емануїловича Аркаса. Капітан-лейтинант, георгієвський кавалер.
 
 Дмитро Андрійович Аркас (1808-1826)
 
 Дмитро Андрійович Аркас (1808-1826) – син Андреаса Емануїловича Аркаса. Лейтенант.
 
 Дмитро Андрійович Аркас (1808-1826) – син Андреаса Емануїловича Аркаса. Лейтенант.
 
 Олена Андріївна Аркас (1809-?)
 
 Олена Андріївна Аркас (1809-?) – дочка Андреаса Емануїловича Аркаса.
 
 Олена Андріївна Аркас (1809-?) – дочка Андреаса Емануїловича Аркаса.
 
 Павло Андрійович Аркас (1811-1811)
 
 Павло Андрійович Аркас (1811-1811) – син Андреаса Емануїловича Аркаса.
 
 Павло Андрійович Аркас (1811-1811) – син Андреаса Емануїловича Аркаса.
 
 Олімпіада Андріївна Аркас (1813-1813)
 
 Олімпіада Андріївна Аркас (1813-1813) – дочка Андреаса Емануїловича Аркаса.
 
 Олімпіада Андріївна Аркас (1813-1813) – дочка Андреаса Емануїловича Аркаса.
 
 Євгенія Андріївна Аркас (1815-1817)
 
 Євгенія Андріївна Аркас (1815-1817) – дочка Андреаса Емануїловича Аркаса.
 
 Євгенія Андріївна Аркас (1815-1817) – дочка Андреаса Емануїловича Аркаса.
 
 Микола Андрійович Аркас (1818-1881)
 
 Микола Андрійович Аркас (1818-1881) – син Андреаса Емануїловича Аркаса, батько Миколи Миколайовича Аркаса-старшого. Генерал-ад’ютант, адмірал, учасник російсько-турецької війни 1828-1829 рр. У 1871-1881 рр. був військовим губернатором м. Миколаєва, головним командиром Чорноморського флоту і портів. Наукова діяльність М. А. Аркаса знайшла відображення в різноманітних статтях, що друкувалися в часописі «Морской сборник». Надзвичайно багато зробив для розбудови Миколаєва, його благоустрою. Саме при його адміральстві в Миколаєві почалося броненосне суднобудування та мінне виробництво, створено Комерційний банк, відкрито ділянку залізниці Миколаїв-Знам’янка. Відкриваються навчальні заклади: реальне училище, фельдшерська школа, морехідні класи. Почалося замощування вулиць, споруджено перший у місті пам’ятник адміралу О. С. Грейгу. У 1876 р. започаткував щоденну пошту між Очаковом та Миколаєвом. У 1879 р. створив міську пошту.
 
 <img class="imgInsert" style="border-radius: 3px; -webkit-border-radius: 3px; -moz-border-radius: 3px; margin: auto; display: block;" title="" src="/images/com_droppics/94/thumbnails/----7997.jpg?1603354347937" data-title="" data-droppicspicture="82" data-droppicscategory="94" data-droppicssource="thumbnail" data-click="lightbox" data-droppicslightbox="lightbox" data-mce-src="images/com_droppics/94/thumbnails/----7997.jpg?1603354347937" data-mce-style="border-radius: 3px; -webkit-border-radius: 3px; -moz-border-radius: 3px; margin: auto; display: block;" width="118" height="157">Микола Андрійович Аркас (1818-1881) – син Андреаса Емануїловича Аркаса, батько Миколи Миколайовича Аркаса-старшого. Генерал-ад’ютант, адмірал, учасник російсько-турецької війни 1828-1829 рр. У 1871-1881 рр. був військовим губернатором м. Миколаєва, головним командиром Чорноморського флоту і портів. Наукова діяльність М. А. Аркаса знайшла відображення в різноманітних статтях, що друкувалися в часописі «Морской сборник». Надзвичайно багато зробив для розбудови Миколаєва, його благоустрою. Саме при його адміральстві в Миколаєві почалося броненосне суднобудування та мінне виробництво, створено Комерційний банк, відкрито ділянку залізниці Миколаїв-Знам’янка.  Відкриваються навчальні заклади: реальне училище, фельдшерська школа, морехідні класи. Почалося замощування вулиць, споруджено перший у місті пам’ятник адміралу О. С. Грейгу. У 1876 р. започаткував щоденну пошту між Очаковом та Миколаєвом. У 1879 р. створив міську пошту.
 
 Віра Миколаївна Аркас (1851-1851)
 
 Віра Миколаївна Аркас (1851-1851) – дочка Миколи Андрійовича Аркаса.
 
 Віра Миколаївна Аркас (1851-1851) – дочка Миколи Андрійовича Аркаса.
 
 Микола Миколайович Аркас-старший (1853-1909)
 
 Микола Миколайович Аркас-старший (1853-1909) – син Миколи Андрійовича Аркаса.
 М. М. Аркас – одна з найбільш відомих особистостей нашого міста. Він був ад'ютантом командира Чорноморського флоту. Обіймав високі посади в губернському управлінні, був почесним світовим суддею, мав цивільний чин дійсного статського радника (рівний військовому генеральському). Основною працею Аркаса як історика стала «Історія України-Русі», написана українською мовою і видана у 1908 р. в Петербурзі. Книга мала великий успіх серед різних верств населення завдяки доступному стилю викладу, хоча і викликала низку різких критичних зауважень професора М. Грушевського. У 1891 р. М. М. Аркас створив оперу «Катерина» за однойменною поемою Т. Г. Шевченка. В 1900 р. опера була поставлена в Миколаєві знаменитим українським театральним діячем М. Л. Кропивницьким. В 1907 р. М. М. Аркас заснував у Миколаєві прогресивну організацію «Просвіта», що була однією з найбільш діяльних і популярних в Україні, був її незмінним керівником. Своєю послідовною наполегливою діяльністю щодо пропаганди рідної мови, історії, культури М. М. Аркас вніс вагомий внесок у ствердження національної самосвідомості українського народу.
 
 <img class="imgInsert" style="border-radius: 3px; -webkit-border-radius: 3px; -moz-border-radius: 3px; margin: auto; display: block;" title="" src="/images/com_droppics/94/thumbnails/------717.jpg?1603354079185" data-title="" data-droppicspicture="81" data-droppicscategory="94" data-droppicssource="thumbnail" data-click="lightbox" data-droppicslightbox="lightbox" data-mce-src="images/com_droppics/94/thumbnails/------717.jpg?1603354079185" data-mce-style="border-radius: 3px; -webkit-border-radius: 3px; -moz-border-radius: 3px; margin: auto; display: block;" width="85" height="135">Микола Миколайович Аркас-старший (1853-1909) – син Миколи Андрійовича Аркаса.М. М. Аркас – одна з найбільш відомих особистостей нашого міста. Він був ад'ютантом командира Чорноморського флоту. Обіймав високі посади в губернському управлінні, був почесним світовим суддею, мав цивільний чин дійсного статського радника (рівний військовому генеральському). Основною працею Аркаса як історика стала «Історія України-Русі»,  написана українською мовою і видана у 1908 р. в Петербурзі. Книга мала великий успіх серед різних верств населення завдяки доступному стилю викладу, хоча і викликала низку різких критичних зауважень професора      М. Грушевського. У 1891 р. М. М. Аркас створив оперу «Катерина» за однойменною поемою Т. Г. Шевченка. В 1900 р. опера була поставлена в Миколаєві знаменитим українським театральним діячем М. Л. Кропивницьким. В 1907 р. М. М. Аркас заснував у Миколаєві прогресивну організацію «Просвіта»,  що була однією з найбільш діяльних і популярних в Україні, був її незмінним керівником. Своєю послідовною наполегливою діяльністю щодо пропаганди рідної мови, історії, культури М. М. Аркас вніс вагомий внесок у ствердження національної самосвідомості українського народу.
 
 Оксана (Ксенія) Миколаївна Аркас (1877-1946)
 
 Оксана (Ксенія) Миколаївна Аркас (1877-1946) – дочка Миколи Миколайовича Аркаса-старшого.
 
 Оксана (Ксенія) Миколаївна Аркас (1877-1946) – дочка Миколи Миколайовича Аркаса-старшого.
 
 Володимир Шестеріков (1907-1947)
 
 Володимир Шестеріков (1907-1947) – син Оксани Миколаївни Аркас і В. А. Шестерікова.
 
 Володимир Шестеріков (1907-1947) – син Оксани Миколаївни Аркас і В. А. Шестерікова.
 
 Микола Миколайович Аркас-молодший (третій) (1898-1980)
 
 Микола Миколайович Аркас-молодший (третій) (1898-1980) – син Оксани Миколаївни Аркас і Я. Самойленко, онук Миколи Миколайовича Аркаса-старшого. Український філолог-еллініст, перекладач, історик, доктор філософії, діяч ОУН. У трьохрічному віці був усиновлений дідом Миколою Миколайовичем Аркасом-старшим, якого вважав за батька. У 1918 р. пішов служити у піхоті українського війська, але через контузію залишив службу. У 1919 р. емігрував до Туреччини, через рік – до Чехословаччини, де прожив майже 30 років. Навчався в Українському вільному університеті у Празі. Опанував старо- та новогрецьку мову, глибоко вивчив античну літературу й історію. У 1926 р. здобув ступінь доктора філософії, працював професором філософії. Здійснив повний переклад «Іліади», поетичний переклад «Слова о полку Ігоревім», уклав збірку віршів, почав складати «Родинну хроніку» (1938), уклав українсько-чеський словник. У 1949 р. у пошуках роботи переїхав до Франції, потім до США (1958). Працював натирачем підлоги у шпиталі, дружина Валентина та син Микола працювали на фабриці. Продовжував складати «Родинну хроніку». У 1963 р. вийшов на пенсію та повернувся до творчої праці. У 1964 р. вийшло з друку його оповідання «Наш степ». Склав іменний і географічний словники до перекладу «Іліади». На початку 1965 р. завершив «Історію Північної Чорноморщини з діб прадавніх і до часів козаччини» з окремими екскурсами в історію Литви, Польщі, Росії.
 
 <img class="imgInsert" style="border-radius: 3px; -webkit-border-radius: 3px; -moz-border-radius: 3px; margin: auto; display: block;" title="" src="/images/com_droppics/94/thumbnails/potomkiarkas2.jpg?1603354945967" data-title="" data-droppicspicture="95" data-droppicscategory="94" data-droppicssource="thumbnail" data-click="lightbox" data-droppicslightbox="lightbox" data-mce-src="images/com_droppics/94/thumbnails/potomkiarkas2.jpg?1603354945967" data-mce-style="border-radius: 3px; -webkit-border-radius: 3px; -moz-border-radius: 3px; margin: auto; display: block;" width="114" height="159">Микола Миколайович Аркас-молодший (третій) (1898-1980) – син Оксани Миколаївни Аркас і Я. Самойленко, онук Миколи Миколайовича Аркаса-старшого. Український філолог-еллініст, перекладач, історик, доктор філософії,  діяч ОУН. У трьохрічному віці був усиновлений дідом Миколою Миколайовичем Аркасом-старшим, якого вважав за батька. У 1918 р. пішов служити у піхоті українського війська, але через контузію залишив службу. У 1919 р. емігрував до Туреччини, через рік – до Чехословаччини, де прожив майже 30 років. Навчався в Українському вільному університеті у Празі. Опанував старо-  та новогрецьку мову, глибоко вивчив античну літературу й історію. У 1926 р. здобув ступінь доктора філософії, працював професором філософії.  Здійснив повний переклад «Іліади», поетичний переклад «Слова о полку Ігоревім», уклав збірку віршів, почав складати «Родинну хроніку» (1938), уклав українсько-чеський словник. У 1949 р. у  пошуках роботи переїхав до Франції, потім до США (1958). Працював натирачем підлоги у шпиталі, дружина Валентина та син Микола працювали на фабриці. Продовжував складати «Родинну хроніку». У 1963 р. вийшов  на пенсію та повернувся до творчої праці. У 1964 р. вийшло з друку його оповідання «Наш степ». Склав іменний і географічний словники до перекладу «Іліади». На початку 1965 р. завершив «Історію Північної Чорноморщини з діб прадавніх і до часів козаччини» з окремими екскурсами в історію Литви, Польщі, Росії.
 
 Микола Миколайович Аркас (четвертий) (1941-2002)
 
 Микола Миколайович Аркас (четвертий) (1941-2002) – син Миколи Миколайовича Аркаса-молодшого.
 
 Микола Миколайович Аркас (четвертий) (1941-2002) – син Миколи Миколайовича Аркаса-молодшого.
 
 Ніколас Миколайович Аркас (1966 р. н.)
 
 Ніколас Миколайович Аркас (1966 р. н.) – син Миколи Миколайовича Аркаса (четвертого).
 
 Ніколас Миколайович Аркас (1966 р. н.) – син Миколи Миколайовича Аркаса (четвертого).
 
 Леонідас Миколайович Аркас (1967 р. н.)
 
 Леонідас Миколайович Аркас (1967 р. н.) – син Миколи Миколайовича Аркаса (четвертого).
 
 Леонідас Миколайович Аркас (1967 р. н.) – син Миколи Миколайовича Аркаса (четвертого).
 
 Лариса Миколаївна Аркас-Такер (1972 р. н.)
 
 Лариса Миколаївна Аркас-Такер (1972 р. н.) – дочка Миколи Миколайовича Аркаса (четвертого).
 
 Лариса Миколаївна Аркас-Такер (1972 р. н.) – дочка Миколи Миколайовича Аркаса (четвертого).
 
 Селестіна Мартін-Аркас (1948 р. н.)
 
 Селестіна Мартін-Аркас (1948 р. н.) – дружина Миколи Миколайовича Аркаса (четвертого). Дочка ветерана Другої світової війни Елвіна Мартіна.
 
 Селестіна Мартін-Аркас (1948 р. н.) – дружина Миколи Миколайовича Аркаса (четвертого). Дочка ветерана Другої світової війни Елвіна Мартіна.
 
 Валентина Яківна Аркас (1907-2000)
 
 Валентина Яківна Аркас (1907-2000) – дружина Миколи Миколайовича Аркаса-молодшого.
 
 Валентина Яківна Аркас (1907-2000) – дружина Миколи Миколайовича Аркаса-молодшого.
 
 Григорій Миколайович Аркас (1905-1937)
 
 Григорій Миколайович Аркас (1905-1937) – син Миколи Миколайовича Аркаса-другого.
 
 Григорій Миколайович Аркас (1905-1937) – син Миколи Миколайовича Аркаса-другого.
 
 В. А. Шестеріков – чоловік
 
 В. А. Шестеріков – чоловік Оксани Миколаївни Аркас.
 
 В. А. Шестеріков – чоловік Оксани Миколаївни Аркас.
 
 Петро Миколайович Аркас (1879-1902)
 
 Петро Миколайович Аркас (1879-1902) – син Миколи Миколайовича Аркаса-старшого. Корнет.
 
 Петро Миколайович Аркас (1879-1902) – син Миколи Миколайовича Аркаса-старшого. Корнет.
 
 1-а дружина Олександра Михайлівна Сахновська
 
 Олександра Михайлівна Сахновська – перша дружина Миколи Миколайовича Аркаса-другого.
 
 Олександра Михайлівна Сахновська – перша дружина Миколи Миколайовича Аркаса-другого.
 
 Микола Миколайович Аркас-другий (1880-1938)
 
 Микола Миколайович Аркас-другий (1880-1938) – син Миколи Миколайовича Аркаса-старшого, онук Миколи Андрійовича Аркаса. Український режисер, театральний діяч, полковник УНР. Слідуючи військово-морській родинній традиції, навчався в Санкт-Петербурзькому морському кадетському корпусі, в Єлисаветградському кавалерійському училищі, проходив службу у прикордонних військах Приморського округу, був ад’ютантом командуючого російськими військами на Далекому Сході. У 1906 р. звільнився в запас та зайнявся своєю улюбленою справою – театром, подорожував з мандрівними трупами. У 1920-1921 рр. – актор і режисер пересувного театру І. Когутяка. У 1921-1923 рр. входить до трупи В. І. Косака у Коломії, очолює просвітянський театр в Ужгороді, пізніше – український театр «Нова сцена», що діяв в Хусті (Закарпаття). Відзначався майстерною грою у виставах українського класичного репертуару.
 
 <img class="imgInsert" style="border-radius: 3px; -webkit-border-radius: 3px; -moz-border-radius: 3px; margin: auto; display: block;" title="" src="/images/com_droppics/94/thumbnails/MykolaArkasjr.jpg?1603354701136" data-title="" data-droppicspicture="94" data-droppicscategory="94" data-droppicssource="thumbnail" data-click="lightbox" data-droppicslightbox="lightbox" data-mce-src="images/com_droppics/94/thumbnails/MykolaArkasjr.jpg?1603354701136" data-mce-style="border-radius: 3px; -webkit-border-radius: 3px; -moz-border-radius: 3px; margin: auto; display: block;" width="102" height="147">Микола Миколайович Аркас-другий (1880-1938) – син Миколи Миколайовича Аркаса-старшого, онук Миколи Андрійовича Аркаса. Український режисер, театральний діяч, полковник УНР. Слідуючи військово-морській родинній традиції, навчався в Санкт-Петербурзькому морському кадетському корпусі, в Єлисаветградському кавалерійському училищі, проходив службу у прикордонних військах Приморського округу, був ад’ютантом командуючого російськими військами на Далекому Сході. У 1906 р. звільнився в запас та зайнявся своєю улюбленою справою – театром, подорожував з мандрівними трупами. У 1920-1921 рр. – актор і режисер пересувного театру І. Когутяка. У 1921-1923 рр. входить до трупи В. І. Косака у Коломії, очолює просвітянський театр в Ужгороді, пізніше – український театр «Нова сцена», що діяв в Хусті (Закарпаття). Відзначався майстерною грою у виставах українського класичного репертуару.
 
 ІІ-а дружина Надія Іванівна Нератковська (?-1955)
 
 Надія Іванівна Нератковська (?-1955) – друга дружина Миколи Миколайовича Аркаса-другого. Родом із Закарпаття, у 1927-1934 рр. грала в театрі в Ужгороді, потім у Руському театрі ім. Садовського, у «Новій сцені» в Хусті. Після смерті чоловіка переїхала до Чехії, де продовжувала грати.
 
 Надія Іванівна Нератковська (?-1955) – друга дружина Миколи Миколайовича Аркаса-другого. Родом із Закарпаття, у 1927-1934 рр. грала в театрі в Ужгороді, потім у Руському театрі ім. Садовського, у «Новій сцені» в Хусті. Після смерті чоловіка переїхала до Чехії, де продовжувала грати.
 
 Володимир Костянтинович Аркас (1881-20-ті рр. ХХ ст.)
 
 Володимир Костянтинович Аркас (1881-20-ті рр. ХХ ст.) – син Костянтина Миколайовича Аркаса.
 
 Володимир Костянтинович Аркас (1881-20-ті рр. ХХ ст.) – син Костянтина Миколайовича Аркаса.
 
 Ольга Іванівна Шишкіна (1858-1936)
 
 Ольга Іванівна Шишкіна (1858-1936) – дружина Миколи Миколайовича Аркаса. Дочка військово-морського офіцера, капітана другого рангу Чорноморського флоту Івана Степановича Шишкіна. Він походив із старовинного боярського роду, пращуром якого був Феодосій Шишка, який у 1556 р. перейшов з польсько-литовської держави (Речі Посполитої) служити Москві. Ольга Іванівна була помічницею в громадській діяльності чоловіка. Згодом допомагала Миколі Миколайовичу збирати українські народні пісні в різних місцях, у пошуках яких відвідувала села Миколаївщини та Полтавщини, записувала пісні селян своїх маєтків. Всього було зібрано понад 400 народних пісень.
 
 Ольга Іванівна Шишкіна (1858-1936) – дружина Миколи Миколайовича Аркаса. Дочка військово-морського офіцера, капітана другого рангу Чорноморського флоту Івана Степановича Шишкіна. Він походив із старовинного боярського роду, пращуром якого був Феодосій Шишка, який у 1556 р. перейшов з польсько-литовської держави (Речі Посполитої) служити Москві. Ольга Іванівна була помічницею в громадській діяльності чоловіка. Згодом допомагала  Миколі Миколайовичу збирати українські народні пісні в різних місцях, у пошуках яких відвідувала села Миколаївщини та Полтавщини, записувала пісні селян своїх маєтків. Всього було зібрано понад 400 народних пісень.
 
 Костянтин Миколайович Аркас (1854-1889)
 
 Костянтин Миколайович Аркас (1854-1889) – син Миколи Андрійовича Аркаса. Лейтенант.
 
 Костянтин Миколайович Аркас (1854-1889) – син Миколи Андрійовича Аркаса. Лейтенант.
 
 Ірина Федорівна Бартенєва
 
 Ірина Федорівна Бартенєва – дружина Костянтина Миколайовича Аркаса.
 
 Ірина Федорівна Бартенєва – дружина Костянтина Миколайовича Аркаса.
 
 Петро Миколайович Аркас (1855-1857)
 
 Петро Миколайович Аркас (1855-1857) – син Миколи Андрійовича Аркаса.
 
 Петро Миколайович Аркас (1855-1857) – син Миколи Андрійовича Аркаса.
 
 Андрій Миколайович Аркас (1858-1859).
 
 Андрій Миколайович Аркас – син Миколи Андрійовича Аркаса (1858-1859).
 
 Андрій Миколайович Аркас – син Миколи Андрійовича Аркаса (1858-1859).
 
 Софія Миколаївна Аркас (1861-1878)
 
 Софія Миколаївна Аркас (1861-1878) – дочка Миколи Андрійовича Аркаса.
 
 Софія Миколаївна Аркас (1861-1878) – дочка Миколи Андрійовича Аркаса.
 
 Володимир Миколайович Аркас (1862-1888)
 
 Володимир Миколайович Аркас (1862-1888) – син Миколи Андрійовича Аркаса. Мічман.
 
 Володимир Миколайович Аркас (1862-1888) – син Миколи Андрійовича Аркаса. Мічман.
 
 Софія Петрівна Богданович (1824-1898)
 
 Софія Петрівна Богданович (1824-1898) – дружина Миколи Андрійовича Аркаса. Представниця старовинного козацького роду, донька козацького старшини, високого обер-штер-кріг-комісара Чорноморського флоту Петра Богдановича. Жінка високоосвічена, любила свою батьківщину з її звичаями, піснями, природою. Під її впливом рід Аркасів повністю був українізований.
 
 Софія Петрівна Богданович (1824-1898) – дружина Миколи Андрійовича Аркаса. Представниця старовинного козацького роду, донька козацького старшини, високого обер-штер-кріг-комісара Чорноморського флоту Петра Богдановича. Жінка високоосвічена, любила свою батьківщину з її звичаями, піснями, природою. Під її впливом рід Аркасів повністю був українізований.
 
 Асиміна Хаскара (1777-1830)
 
 Асиміна Хаскара (1777-1830) – дружина Андреаса Емануїловича Аркаса.
 
 Асиміна Хаскара (1777-1830) – дружина Андреаса Емануїловича Аркаса.
 
 Олексій Анастасійович Аркас, помер 1774 р.
 
 Олексій Анастасійович Аркас – син Анастасія Олександровича Аркаса.
 
 Олексій Анастасійович Аркас – син Анастасія Олександровича Аркаса.
- Іларіон Петрович Аркас, схимник
 
 Іларіон Петрович Аркас – син Петра Аркаса. Священик.
 
 Іларіон Петрович Аркас – син Петра Аркаса. Священик.