До плеяди відомих греків, котрі жили і працювали на півдні Росії ще з кінця ХVIII ст., належить династія Аркасів, її заснував Андреас Еммануїлович Аркас (1766-1825), перекладач, педагог, історик. Народився в Патрах (Греція, провінція Ахайя). Під час турецької різні потрапив у полон, був викуплений священиком, навчався в патріаршій школі. У 1790 р. одружився, через три роки з дружиною і немовлятком утік до Росії, оселився у Миколаєві. Поліглот, він тут став головним перекладачем при штабі ЧФ, викладав історію і класичні мови у штурманському училищі, займався археологічними розкопками. Із його 9 дітей дорослими залишились лише Захарій і його молодший брат Микола (1818-1881), котрий почав свою морську службу у 10 років і до останніх днів життя був пов’язаний із флотом. Останні десять років (1871-1881) він, генерал-ад’ютант і адмірал, займав посаду Головного командира ЧФ і портів, військового губернатора Миколаєва і Севастополя.