РОЗДІЛ І. ІСТОРІОГРАФІЧНА ТА ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ

7 М.Кропивницький разом з драматичною трупою українських акторів (Додаток Г). М.Аркасу належить цілий ряд ліричних віршів, історична балада «Гетьман Пилип Орлик», поетичний відгук «На вбивство П.П. Шмідта». Не задумуючи писати наукову працю, Микола Миколайович береться розповісти землякам про те, що відбувалося на Україні «від давніх часів до сьогоднішніх днів» [13; С.50]. Так народилась «Історія України-Русі», яка була видана в Санкт-Петербурзі у 1908 році українською мовою тиражем 7 тисяч екземплярів. Книга швидко розійшлася серед читачів, потрапила в Америку, Швейцарію. Справжнім подвижництвом відрізнялася культурологічна діяльність Аркаса. Він став ініціатором створення в м. Миколаєві українського ліберального просвітницького товариства «Просвіта» (створено у 1907 році), на утримання якого вносив значні грошові суми, підтримував видання найбільш масової української газети «Рада» (м. Київ). В с. Богданівка М.Аркас відкриває 4-класну школу з викладанням предметів українською мовою, бореться за існування кафедр українознавства, допомагає в публікаціях творів письменникам Б.Грінченку, В.Самійленко, В.Винниченко, Лесі Українці. Миколаївський архів Аркаса містить листування з Є.Чикаленком, М.Кропивницьким, М.Лисенком, М.Садовським, П.Саксаганським й іншими діячами української культури. Напружена громадська робота, боротьба за сценічну долю свого дітища – опери «Катерина», полеміка (дебати) з науковими опонентами-істориками позначилися на здоров’ї композитора. Ще у 1899 році у нього виявилася хвороба руки, позбавивши можливості грати на фортепіано. 13 (26) березня 1909 року послідував серцевий напад. Помер Микола Миколайович Аркас у віці 56 років. Він був похований в фамільній усипальниці [13; С.50 – 52].