Розділ 2. Літературний та музичний фольклор у спадщині М. Аркаса

12 РОЗДІЛ ІІ. ЛІТЕРАТУРНИЙ ТА МУЗИЧНИЙ ФОЛЬКЛОР У СПАДЩИНІ М.АРКАСА 2.1. Фольклор у музичній спадщині М.М. Аркаса Музично-фольклорна діяльність виступала першою творчою спробою М.Аркаса на ниві українського відродження, що вилилася невдовзі у великий самостійний твір – оперу «Катерина» за однойменною поемою Т.Шевченка. Звернення Аркаса в 70-х роках ХІХ ст. до фольклору та музики було обумовлено кількома чинниками. Перший чинник полягає у тому, що фольклор та етнографію можна вважати тим тонким шаром культурного сприйняття, що лежить на поверхні будь якої національної ідеології відродження. М.Аркас відчував це на інтуїтивному підсвідомому рівні. Свою службу Україні він розпочав на терені української народної пісенної культури. Другим чинником виступає той факт, що українська інтелігенція 70-х років ХІХ ст. вважала музику одним із засобів спілкування з народом. З одного боку, поширеними стають виступи кобзарів, яких запрошують у заможні родини, влаштовують концерти, записують їх пісні. З іншого боку, постає питання про створення національної української опери, яка б впливала на свідомість народу, пробуджуючи почуття людської душі і водночас любов до пригніченої батьківщини [3; С.154 – 155]. Отож, М.Аркас не пропускав нагоди запросити до Миколаєва талановитих кобзарів. Зокрема на його запрошення наше місто відвідали кобзар Терентій (Терешко) Пархоменко та його учень Петро Ткаченко- Галашко (Додаток Ґ) [12; С.32]. Особливим успіхом користувалися такі твори у виконанні Терентія Пархоменка: «Пісня про Морозенка» та пісні про Саву Чалого, «І шумить, і гуде». До речі, «Пісню про Морозенка» Аркас поклав на ноти, записавши слова зі слів Пархоменка.