Розділ 2. Літературний та музичний фольклор у спадщині М. Аркаса

26 мною повністю взяті з пісень із зміною слів словами Т.Г. Шевченка або ж своїми відповідно до ходу дії». У зв’язку з цим можна говорити й про народовідповідний характер виражених композитором художніх картин [12; С.26]. Використання фольклорного матеріалу особливо помітне на прикладах народних сцен. Адже їм належить важлива драматургічна роль – у розвитку провідної сюжетної лінії опери. Так, хор парубків виконує «Гей, по синьому морю». Це українська народна пісня, що набуває характеру могутності й богатирської сили; тема звучить у духових інструментах. А сам хор звучить велично й мужньо, ніби в загальному характеризує народ. Цей хор своїм величем і світлим настроєм наче відтіняє особисту драму Катерини, яка очікує її попереду. Хорова фактура в дусі багатоголосого звучання народної пісні, елементами вільного руху голосових партій, варіантним розвитком інтонаційного матеріалу, водночас широта людських почуттів простежуються у жіночому хорі «Ой, в неділю раненько», близькому своєю мелодією до старовинних веснянок («Котилася зірка та й із-під вечірки»). При цьому М.М. Аркас виявив себе знавцем народної пісні. Не порушуючи при цьому її ладову та інтонаційну природу автор гармонізував мелодію характерними для народного хору багатоголосся акордами. Урочисто, як гімн рідній землі, звучить в хорі «Україно, люблю веселий наш край», відчувається народність музики. Танець «Козачок», наприклад, як танцювальний жанр, своїми чіткими ритмами, характерними інтонаційними зворотами виражає своїм звучанням силу народу, його мужність та оптимізм [16; С.62 – 63]. М.Л. Кропивницький у листі до М.М. Аркаса, ділившись враженнями після прем’єри опери у театрі «Акваріум» (Москва), так описав цей танок: «Танець ставив балетмейстер Ніжинський. Танець такий: спочатку, з перших тактів, один парубок бокаса підтанцьовує до дівчини, але другий в мене його відкида і хапає ту дівчину і іде за нею в кружала; за ним слідком ще три пари,