Розділ 2. Літературний та музичний фольклор у спадщині М. Аркаса

28 Важливим елементом впливу на глядача є і вбрання акторів. Кропивницький, у вище згаданому листі до Аркаса, так описує одяг: «Одежа ось яка. Я гримуюсь Тарасом Григоровичем: у вишиваній сорочці, білих штанях, поясом зеленим підперезаний і в свиті, цебто – в собці. Шевченко- Гамалій у джереї і поверх хустки на голові намітка. Ратмірова – дівчиною у плахті та квітках. У другій дії, біля джерела, в 3-ій – в старенькій спідниці, світі сірій (юбці), з торбиною за плечима і палицею в руці. В лісі, біля колоди, де кладе дитину (дитина – кукла), скида торбу і свитину. Андрій в жупанині черкасиновій і сивій шапці. Іван в білому кителі, у кепці і в поясі чорнім з бляхою, так і два його товариші, що приходять разом з ним до парубоцького гурту» [7; С.507]. Отже, використання фольклорного матеріалу особливо помітне на прикладах народних сцен, що беруть участь у розвитку провідної сюжетної лінії опери. Оперу «Катерину» М.М. Аркаса слід сприймати, як культурно- просвітницьке явище в житті тогочасного українського суспільства, оскільки головна місія роботи М.Аркаса полягала у поширені та популяризації української мови, культури та історії України.