ХУДОЖНЄ ОСМИСЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ФОЛЬКЛОРУ

18 Значення опери полягало не лише в її музиці, народності, психологізмі чи першій інтерпретації поеми Шевченка. Сам Микола Миколайович бачив у ній набагато більше – то була форма служіння українській справі та засіб пробудження національної самосвідомості народу. Аркас розкрив лірико-психологічний характер драми досить доступними інтонаційними засобами, спираючись, перед усім, на фольклорну основу музики. Це надало його опері живого і зрозумілого звучання. Завдяки цьому композитор зумів створити впевнене і впливаюче звукохудожнє тло до поеми Шевченка. Важливо підкреслити, що Аркасівська «Катерина» (поряд з «Різдвяною ніччю» і «Утопленою» М.В. Лисенка) – одна з перших національних опер без розмовних діалогів, де розвиток дії відбувається виключно засобами музичної виразності. В опері спостерігаємо поєднання особливостей стилістики народно- побутового різновиду (жанрово-хорове звучання першої дії та власне ліричної драми; всі епізоди, пов’язані з виявленням конфлікту). Особливим колоритом позначені хорові сцени, побудовані на народних мелодіях. Структурність і послідовність драматургічного розвитку, переважання лірико-драматичного інтонування як ознаки нового оперного різновиду, становили естетичну цінність опери, визначали її вплив на подальший розвиток оперного жанру в Україні. Загальний план твору, його тематична побудова, його яскраві мелодії, народний колорит музики, – все це продукт творчої фантазії Миколи Аркаса як композитора [3; С.156 – 157]. Сам Аркас визнавав: «Якщо в «Катерині» були запозичення, так це з народних пісень і танців, але на цьому я повинен був базувати весь свій твір як взятий з народного життя, а тому і деякі місця мною повністю взяті з пісень із зміною слів словами Т.Г. Шевченка або ж своїми відповідно до ходу дії». У зв’язку з цим можна говорити й про народовідповідний характер виражених композитором художніх картин [12; С.26].