ХУДОЖНЄ ОСМИСЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ФОЛЬКЛОРУ

18 1.2. Унікальний клавір Збирання та обробка народних пісень призвели до подвійного результату. З одного боку з’явився професіоналізм. З іншого Микола Аркас почав усвідомлювати, що проповідувати національно-патріотичні ідеї через фольклорну поетику недостатньо. Слід покласти життя не одного покоління фольклористів-збирачів, щоб відродити національну свідомість через відродження традиційної духовної культури народу [3; С.155 – 156]. Так, на початку 1890-х років М.М. Аркас розпочав працю над оперою «Катерина», лібрето (словесний текст) якої за поемою Т.Г. Шевченка склав він сам [3; С.156]. Як зазначає В.Жадько, «Аркас над усе кохався в поетичному світі Кобзаря. Ще в студентські роки книги Шевченка стали його настільними, він обожнював Тарасове слово. Громадський пафос Шевченкових поезій, їх глибока народність і реалізм, виняткова музичність та наспівність стали об’єктом творчої уваги багатьох композиторів» [7; С.452]. Писалося дуже важко. У дуже складному історико-культурному контексті епохи народжувалася опера «Катерина» М.М. Аркаса, котра була закінчена ним у 1892 році, а видана у клавірі – у 1897 (за власний рахунок) [16; С.70]. Оригінаьний примірник цього клавіру 1897 року видавництва зберігається як музейний експонат в Першій українській гімназії імені Миколи Аркаса міста Миколаєва і є предметом гордості та шани. Гімназисти та гості нашої гімназії мають унікальну можливість доторкнутись до історії, поспілкуватись один на один з видатною постаттю нашого краю через мистецький твір. Сторінки клавіру дали можливість не лише усвідомити високий рівень композиторського професіоналізму Миколи Аркаса, а й проаналізувати значення фольклорних пісень в опері.